У квітні 1937 року в карному суді Станиславова відбувся не зовсім звичайний процес, адже потерпілою була не людина, а …кіт.

Дрібний урядник магістрату Пьотр Павелкув опинився на лаві підсудних через те, що намагався вбити кота. Кіт, як вважав господар, був дуже зловредним і неслухняним, тому Павелкув вирішив його позбутися. Він схопив тварину і вже заніс над нею ніж, але наляканий кіт так крутився, що ніж потрапив йому на хвіст. В результаті бідолашний котик залишився живим, але втратив частину хвоста. Жорстокого господаря засудили на 7 днів арешту за знущання над твариною, пише Західний кур’єр. 

Цікаво, що станиславівський часопис «Слово» повідомив про цю новину під заголовком «Залиште в спокої котячий хвіст!». До речі, постанова про захист тварин діяла в Галичині ще з 1907 року. Цією постановою суворо заборонялося биття коней, прив’язування корів і телят таким способом, який завдавав їм болю, нищення гнізд птахів, знущання над домашньою птицею, котами, собаками та іншою живністю.

За порушення постанови винуватці сплачували високі штрафи – до 30 корон, або ж відбували арешт до трьох днів. Проте ще до прийняття цієї постанови, у березні 1904 року, у Станиславові вибухнув справжній «котячий скандал». Власники численних крамничок, які знаходились на площі Ринок, мали звичку закривати котів на ніч у своїх магазинах, прив’язуючи їх за шнурок. Ба більше, їх ще й тримали в напівголодному стані, щоб вони краще ловили щурів та мишей і відлякували їх своїми криками.

Очевидно, їх ще й не поїли, бо коти, натягуючи шнурок, виповзали на поріг і облизували краплі дощу. Бідні тварини щоночі влаштовували гучні «концерти» й не давали мешканцям площі Ринок спати. Через це жителі неодноразово скаржилися в магістрат і вимагали покарати жорстоких торговців.

Підготувала Олена БУЧИК