У вересні 1886 року в Станиславові відкривалася нова фабрика, де мали виготовляти лаки, фарби, мило, чорнила та інші вироби. Її власником був громадянин Швейцарії Александер Канабіх, який займався подібним бізнесом у себе на батьківщині й навіть поставляв лаки для головного управління швейцарської пошти.

Пан Канабіх також володів цехом з виробництва годинників. Його еміграції до Станиславова посприяв бургомістр Іґнацій Камінський, який познайомився з Канабіхом у 1864 році під час свого перебування в Швейцарії. І наче з відкриттям фабрики все йшло добре, але все ж не обійшлося без гучного скандалу, пише Західний кур’єр.

Ось що повідомила газета «Кур’єр станиславівський» про цей інцидент:

«В нашому місті осів прибулець з чарівної країни Вільгельма Телля, який зібрався тут відкривати фабрику лаку. Оскільки виробництво мало розміститися в місті, він обійшов сусідів і запитав їх, чи вони не проти. Один із тих сусідів пан Й. після кількох фраз обдарував підприємця епітетом «падло іспанське». Іноземець, який до того ввічливо переконував, що не потривожить сусіда неприємними запахами, розлютився і відповів панові Й. у тому ж дусі, зокрема пригрозив, що «надіне його на вила».

Тепер настала черга пана Й. дивуватися, бо від ґречного підприємця він не очікував такої різкої відповіді. Тож він також не залишився в боргу. Врешті-решт фабрикант пригадав, що Телль зістрелив яблуко з голови свого сина, і пообіцяв, що точно так само зістрелить голову з шиї сусіда. Перестрашений пан Й. вніс скаргу до прокуратури». Цікаво, що у замітці за 1903 рік Александер Канабіх уже фігурує лише як «власник нерухомості», тож, імовірно, на той час він уже продав свою фабрику іншому власнику.

Підготувала Олена БУЧИК