У Станиславові початку ХХ століття було немало випадків, коли касири підприємств чи банків крали у своїх роботодавців великі суми, а потім зникали у невідомому напрямку. Проте «справа про сто тисяч» особливо здивувала містян, адже вона сталася не де-небудь, а на фабриці Лібермана у Княгинині.

А Філіп Ліберман, власник фабрики спирту та дріжджів, мав репутацію ретельного і ощадливого господаря, навіть скупуватого. В 1910 році він прийняв на роботу колишнього судового урядника Ісаака Заславського, який зайняв на його фабриці посаду касира. Через певний час Ліберман виявив, що касир удавався до зловживань, проте йому дуже не хотілося доводити справу до суду, пише Західний кур’єр.

Вважаючи, що сума зловживань відносно невелика, фабрикант спробував залагодити справу миром. Заславський мав будинок по вул. Баторія (тепер вул. Короля Данила), який коштував близько 30 тис. корон, і Ліберман запропонував віддати цю кам’яницю йому в обмін на мирне вирішення справи. Проте перш ніж укласти мирову угоду з касиром, Ліберман вирішив усе ж перевірити, на скільки точно Заславський «полегшив» його кишені. І тут його чекав великий сюрприз.

Лише за 1910-1911 роки хитрий касир обікрав свого шефа на приблизно 60 тис. корон, а в 1912 році його апетити лише збільшилися, бо сума зловживань за той рік склала близько 42 тисяч корон. А отже, сума вкрадених коштів перевищувала сто тисяч! Розгніваний фабрикант, уже не вагаючись, у вересні 1912 року подав на Заславського до суду. До речі, слідство так і не змогло встановити, куди ж Заславський подів таку величезну суму. Щоправда, він одружився невдовзі після початку своєї роботи на фабриці Лібермана,  але дуже сумнівно, що вкрадені кошти були витрачені на сімейний бюджет.

Підготувала Олена БУЧИК