У Станиславові початку ХХ століття популярною особою був Станіслав Горошкевич – впливовий підприємець, банкір і громадський діяч.

Станом на 1908 рік він займав посаду директора Міщанського банку – дуже шанованої фінансової інституції. І сталася з ним таємнича історія, якою мусили зайнятися правоохоронні органи. У вересні того року директор рано-вранці виїхав до Монастириська у відрядження. В той же день до Міщанського банку надійшла телеграма, яка повідомляла про наглу смерть Горошкевича,

Депеша була підписана прізвищем «Голашевський», але не містила жодних додаткових відомостей про відправника. З самого короткого тексту телеграми складалося враження, що відправник був людиною малограмотною. Тому працівники банку засумнівалися в справжності цієї телеграми і у свою чергу вислали кілька телеграм тим особам, з якими Горошкевич мав зустрічатися під час свого відрядження.

Адресати підтвердили, що пан директор почувався якнайкраще і зовсім не виглядав хворим. Вість про можливу загибель Горошкевича встигла розповсюдитися містом і викликала великий жаль та величезну кількість чуток. Проте всім цим хвилюванням поклав край сам Станіслав Горошкевич, коли через кілька днів живий-здоровий повернувся до Станиславова. Дізнавшись про таємничу телеграму, що сповіщала про його передчасну смерть, він негайно звернувся до поліції.

Стражі порядку з’ясували, що Голашевський – це прізвище одного цілком добропорядного землевласника, який мешкав неподалік від Монастириська. Жодного стосунку до телеграми він не мав. Як припускали поліцейські, за таємничою телеграмою могли стояти шахраї або ж конкуренти, які прагнули розхитати ситуацію на банківському ринку Станиславова і підірвати довіру клієнтів до Міщанського банку.

Підготувала Олена БУЧИК