На початку ХХ століття випадки наркоманії у Станиславові були поодинокими і радше вважалися рідкістю, хоч у багатьох країнах Європи все більше поширювалася «мода» на морфін.

Однак у міжвоєнні роки в міській пресі все частіше зустрічалися замітки про наркоманію та злочини, вчинені через наркотики. Так, у травні 1924 року газета «Кур’єр станиславівський» повідомила про зломщика-морфініста Станіслава Піляра. Він ніде не працював, але грошей на «кайф», очевидно, не вистачало, тож він удався до крадіжок.

Піляр виробив свій власний «почерк», зокрема зламував двері одним і тим же способом – підважував, відсовував нижній засув, а потім відчиняв сильним ударом ноги. Найчастіше зломщик грабував школи, зокрема обчистив канцелярію гімназії на вул. Казимирівській (тепер вул. Мазепи), вчительську семінарію та школу імені королеви Софії на вул. Ґіллера (тепер вул. Гординського).

Не гребував він і крамницями, звідки виносив наявну готівку і дорожчий товар. Схопили небезпечного злодія завдяки зусиллям відомого міського слідчого Скібінського.

Ще одна дивна історія, пов’язана з наркотиками, трапилася в березні 1926 року. Залізничний столяр Юзеф Гардинський звернувся до поліції і повідомив, що у потягу Ходорів – Станиславів познайомився з якимось чоловіком. Новий знайомий пригостив залізничника сигаретою, але коли Гардинський її закурив, відчув, що йому стає недобре, і втратив свідомість. Коли він прийшов до себе, то виявив, що лежить на колії. Не було сумніву, що сигарета містила якийсь наркотик, а новий знайомий хотів пограбувати залізничника. Однак грошей він при собі не мав, тому здобиччю злодія стало лише… свідоцтво про шлюб.

Підготувала Олена БУЧИК