Громадська організація «Поступовий гурт франківців» та історико-краєзнавче об’єднання «Моє місто» зорганізували в Івано-Франківську круглий стіл на тему «Історико-архітектурний спадок Івано-Франківська: сучасний стан та стратегічне збереження». Організатори запросили до участі в засіданні круглого столу відомих краєзнавців, архітекторів, істориків, громадських активістів і журналістів. Двогодинна дискусія завершилася прийняттям резолюції, де виписано чіткі пропозиції і вимоги до влади та громадськості.

А месиджі багатьох авторитетних доповідачів були такими: нам треба провести «інвентаризацію» проблем і змінювати ментальність. Бо навіть в умовах бідності ми не маємо жодного права бездумно розтрачувати свій спадок.  
«Навіть у таких складних умовах ми маємо думати, як зберегти історико-архітектурний спадок, — сказав Сергій Адамович, організатор круглого столу та голова ГО «Поступовий гурт франківців». — Для цього є багато шляхів: залучення грантових коштів, громадські ініціативи та інші».
Культурна спадщина — це питання власної ідентичності, заявив начальник відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому Ігор Панчишин. Як ми ставимося до культури, таким є наше майбутнє. Тривалий час Івано-Франківськ подавали як ворота в Карпати, а насправді Станіслав є типовим європейським містом, і тут мають застосовувати і працювати всі механізми та стратегії, які використовують в інших європейських містах. Це розуміння приходить лише тепер, вважає І. Панчишин.
У кожній країні збереження пам’яток є ключовим, бо це питання самоствердження держави.
«Маємо дивну ситуацію, коли щоразу є багато першочергових речей, які відсувають культурну спадщину на другий план, — каже і. Панчишин. — Тому, на жаль, нам доводиться працювати у стані реагування на події: беремось вирішувати проблему тільки тоді, коли вона вже є. А в більшості країн будують цілу стратегію, багаторічні плани — з великою перспективою і самоповагою».
Більше того, Ігор Панчишин переконаний, що якби питання збереження свого спадку було ключовим, це  вирішило б й інші комплексні питання комфортності міського середовища.
Того ж дня учасникам круглого столу головний архітектор міста Володимир Гайдар представив  «історико-архітектурний опорний план міста». «Можемо багато говорити, як ми любимо івано-Франківськ, як треба зберігати архітектурну спадщину, але поки ми не будемо мати дієвих механізмів, нічого не відбудеться, — заявив В. Гайдар. — А механізмом може бути ось цей планувальний документ. Генплан нічого не був би вартий, якби ми, знаючи, що місто історичне, з серйозною містобудівною спадщиною, не вклали в нього історико-архітектурний опорний план. Вважаю це досить правильним кроком. і маю надію, що результати будуть очікуваними й обнадійливими, бо, як і генплан, це проект, який має пройти затвердження».
Опорний генплан визначає межі історичного ареалу та зони охорони пам’яток центральної історичної частини Івано-Франківська. Він повинен забезпечити охорону пам’яток місцевого та національного значення, яких місто має понад 500. Володимир Гайдар впевнений, що завдяки цьому документу можна буде обмежувати та контролювати будівництво в історичній частині міста.
Учасники круглого столу заявили про ініціативу створення в Івано-Франківську муніципальної архітектурно-будівельної поліції чи варти. Щось подібне до цього вже діє у Вінниці та Житомирі. Це буде контрольний орган при управлінні архітектури, до якого планують долучити і громадськість. Варта працюватиме у трьох найпроблемніших секторах — над пам’яткоохоронними об’єктами, будовами та в секторі міської реклами. 
Наприкінці учасники круглого столу прийняли резолюцію, в якій сформували довгострокові плани для міста щодо активного збереження культурної спадщини. Йшлося про проведення паспортизації, укладання охоронних договорів, створення історико-архітектурного заповідника в межах центру міста та ініціювання створення контрольного органу — архітектурно-містобудівної варти. Вирішили також сформувати та оприлюднити список забудовників, котрі працюють  «цвинтарями міської історії», і сприяти приватним інвестиціям для реставраційних робіт.
А видавець Василь Іваночко в серії «Моє місто» видав уже більше 40 унікальних книжок. Він закликав усіх не критикувати одне одного, не нарікати на реалії, в котрих ми живемо, бо «запит на те, аби знати свою історію і жити в старих будинках, обов’язково прийде».

Леся ТУГАЙ