У 2010 році професор Прикарпатського університету Геннадій Сіренко написав листа тодішньому міністру освіти Дмитру Табачнику. «Як аристократ, шляхтич, викликаю Вас на дуель за споконвічним українським «звичаєвим правом». Дуель, звісно, не відбулась, але стаття не про дуелі, вона – про аристократів із станиславівською пропискою та їхні будинки.

Не кожен шляхтич є аристократом
Не хочу образити шановного професора, але до аристократії він точно не належить. Хіба до аристократів духу.
У давній Польщі шляхтичів не бракувало. Та в основному нащадки гордих лицарів давно прогуляли свої маєтки і жили дуже скромно. Британський історик Норман Дейвіс пише, що «всі землевласники належали до шляхти, проте не конче всі шляхтичі були ... Читати далі »

Стіл зі зрубу, хвоя замість скатертини, на столі паски, а на плечах зброя. Кожному в цю мить, напевно, хочеться додому, але там уже влада «визволителів». Назад вертатися не можна, попереду лиш війна. Але нині Великдень – час віри у краще.
«Із фронту, що присувався до Дністра під Станиславів, чути тяжку гарматну канонаду. Ситуація скрізь напружена. Щодня вичікуємо новин… Серед таких обставин наближаються Великод­ні Свята», – це уривок зі спогадів повстанця Подоляка про те, як сотня Різуна святкувала Великдень. Місце дії – Чорний ліс, рік – 1944.
У Великодню суботу, 15 квітня, табір кипить як у вулику, пише Подоляк. Одні чистять зброю і порядкують колиби, другі рубають чатиння, щоб ним прикрасити колиби, інші будують каплицю, в якій завтра відправлятиметься польова Служба Божа. Найбільше з усіх звиваються куховарки. ... Читати далі »