Один із районів Івано-Франківська, той, що за залізничним переїздом по Вовчинецькій, відомий як Гірка. Назва дещо дивна, адже місцевість там рівна, ніяких підвищень ніби нема.
Та є щонайменше дві версії виникнення цього топоніму. Деякі краєзнавці вважають, що причиною став саме залізничний переїзд. Він зроблений у вигляді тунелю, прокладеного під коліями. Пішоходу спочатку треба було спуститись, а потім іти догори. Ніби звідси й назва.
Іншу історію розповів художник Ігор Роп’яник, а йому її повідали батьки. Транспортну розв’язку біля вокзалу збудували ще за Австрії. Коли копали тунель, землю висипали великим горбом на розі вулиць Вовчинецької та Деповської. І та купа була там доволі довго. Тож старші люди вважали, що від цієї гірки насипного ґрунту отримав назву район.
Як бачимо, обидві версії пов’язані із залізничним переїздом, та виглядають цілком логічно. Проте є маленький нюанс. Тунель прорили у 1906 році, а назва «Гірка», точніше «Княгинин-Гірка», зустрічається ще на станиславівських мапах кінця ХІХ століття.
Тому спробуємо висунути третю гіпотезу. У давні часи район був мало забудований, тим більше висотками там і не пахло. Отже краєвиди, напевно, відкривалися значно ширші, ніж зараз. Куди веде Вовчинецька? Правильно, до села Вовчинець з однойменними пагорбами, які всі франківці називають горами. Їх було добре видно мешканцям північної частини Княгинина. Може, тому й Гірка?

Іван Бондарев