Неділя, 19.05.2024, 17:42:46

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
 
Архів новин
Головна » 2012 » Січень » 18 » Майстер з Лючі на Косівщині - Степан Помф'юк
11:44:05
Майстер з Лючі на Косівщині - Степан Помф'юк
Кожний твір Степана Помф’юка – це часточка України Гуцульщина — край, багатий на таланти. Тут майже в кожній хаті вміють вишивати, в’язати, ткати, писати писанки. У цьому краї, серед високих і лісистих гір, розкинулося мальовниче село Люча. Його жителі пишаються своїм селом, адже і в ньому народилося чимало талановитих людей. Серед них – майстер з плетіння бісером Степан Помф’юк.
Народився С.Помф’юк 2 червня 1955 року в селі Лючі. Зараз живе у Львові. Потяг до творчості з’явився у нього ще в 1971 році, коли був школярем. Якось, перебуваючи з мамою у місті Коломиї, побачив ремінь, вишитий частинками кольорового пластмасового дроту. Його зацікавило, як такі маленькі дротики тримаються за ремінь?! Це запитання не давало йому спокою, і він почав збирати такі ж дротинки, різати їх на маленькі частинки і плести з них браслети. Свої роботи роздаровував друзям, а найбільше — сільським дівчатам, які були дуже вдячні за гарний подарунок. Згодом почав шукати справжній бісер і виплітати з нього різні вироби. У радянські часи це був дефіцитний товар, але з певними труднощами пан Степан його знаходив. Сусіди, спостерігаючи за захопленням хлопця, знаходили старі візерунки, розплітали і приносили йому бісер. З того часу плетіння бісером у Степана Помф’юка стало захопленням його життя. Була тільки одна довга перерва, коли закинув роботу – час навчання у Львівському лісотехнічному інституті.
Натхнення до пана Степана приходило у праці. Важливим етапом у його житті  стало одруження. Щоби його дружина була найкращою і ще більше його кохала, він почав виплітати для неї різноманітні прикраси. Захоплення чоловіка дуже сподобалося пані Надії і вона теж взялася за цю справу, якої не покидає й досі. Плетуть вироби не лише для того, щоб прикрасити оселю чи вбрання, але і для душевної насолоди.
Плетіння ґерданів – довга і копітка праця, переважно нею займаються терплячі жінки. Наприклад, одну краватку треба виплітати протягом дванадцяти годин. Але Степан Помф’юк завжди знаходить у цьому занятті розраду. Після роботи сідає за стіл, і з його рук виходить чарівної краси вироби: краватки, браслети, ґердани. Одні кращі за другі. Займається цим видом мистецтва не з якоюсь корисливою метою, а для душевної розради, для заспокоєння після виснажливого трудового дня. А коли вже береться за роботу, то тяжко від неї відірватися. Тоді народжуються нові задуми, нові твори. Часто прокидається зранку і перед роботою, замість руханки, протягом години виплітає узори.
У творчому доробку Степана Помф’юка — ґердани, силянки, міні-панно, чоловічі краватки, пояси, браслети, значки, брошки, іграшки, ікони. Найбільше зосереджений на плетінні чоловічих краваток, хоче, щоби гарні українські прикраси мали не лише жінки, але й чоловіки. У краватках з бісеру відтворює різні старовинні візерунки, часто рідкісні та вже втрачені. Виплітає краватки з різними символами, наприклад, професійними: для працівників міліції, лікарів тощо. Для своїх трьох синів виплів краватки з першими літерами їхніх імен, щоби вони мали однакові і не переплутали. Часто в’яже комплект краваток – чоловічу і жіночу — з однаковим візерунком. Найціннішими роботами вважає панно «Маки червоні», ікону «Ангел-охоронець», хоругву зі символікою Товариства «Гуцульщина».
Вироби Степана Помф’юка демонстрували на багатьох виставках: у 1990 році, під час Другого Всесвітнього фестивалю фольклору в Києві, представляв виставку своїх творів на Андріївському узвозі. Тут побачив багато цікавих робіт, і це додало йому ще більшого натхнення до творчої праці. Згодом його роботи демострували на виставці досягнень народного господарства. Того ж року виїзна комісія від Спілки художників України присвоїла С. Помф’юкові звання майстра народного мистецтва. Тривалий час був членом спілки «Ґердан» у Львові. Мав дві персональні виставки: у Львові — в музеї Івана Франка (1997 р.) і в музеї Михайла Грушевського (2002 р.). Майже щороку буває зі своїми виробами на міжнародних гуцульських фестивалях. На всіх виставках збирається чимала кількість відвідувачів, а про високу майстерність виконання його творчих робіт свідчать письмові відгуки відвідувачів.
Іноді, на базарі чи в музеї, пан Степан побачить цікаву роботу і запалюється бажанням зробити таку ж своїми руками. Змальовує старовинні вишивки і на основі цього візерунку плете ґердан. З кожного виробу робить копію для себе, щоби у майбутньому не втратити цей візерунок.
Свої твори пан Степан роздаровує сусідам, друзям, знайомим, колегам по роботі. А коли йде до когось на день народження, то іменинник уже приблизно знає, з яким подарунком прийде Степан Помф’юк і з нетерпінням чекає на новий сюрприз.
Не тільки в Україні, а й за кордоном шанують творчість митця. Багато робіт Степана Помф’юка є в США, Канаді, Франції, Італії, Португалії.
Має Степан Помф’юк багато своїх учнів. Серед них першими була його дружина Надія і троє синів, сусіди, родичі, колеги по роботі. Має своїх учнів і дружина. Цим видом мистецтва захопилися її колеги по роботі.
Зараз пан Степан не лише не полишив свого улюбленого заняття, а ще з більшим захопленням почав плести різні вироби, придумувати нові. Має нові задуми, цікаві плани. Хоче сплести ще одну ікону. Роздумує про нові вироби, більш сучасні: сумочки, чохли для мобільного телефону. А ще мріє сплести чоловічий кептарик.
Переглядаючи роботи Степана Помф’юка, ми поринаємо у чарівний, затишний і теплий світ краси. Митець є носієм і зберігачем українського національного мистецтва. Талант не належить самій людині, а всьому суспільству, країні, людству. І чим більше талановитих людей, тим багатшою, цікавішою, сильнішою є держава. Тому ми повинні підтримувати, берегти і шанувати талановитих людей.
ЮРІЙ АТАМАНЮК

Переглядів: 768 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024