Вівторок, 21.05.2024, 02:29:34

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2012 » Жовтень » 22 » Мирослав Ясінський: мистецтво - це гра
10:49:54
Мирослав Ясінський: мистецтво - це гра
Коли за вікном починає дощити, а ранки оповиті густими туманами, коли природа співає гімн різнобарв’ю, настає благодатна мить для художників. Саме такої днини прийнято вітати творців прекрасного.
Мирослав Ясінський є одним з найяскравіших митців Коломийщини. Він несе світові послання про те, що життя – прекрасне. У картинах пана Мирослава можна потонути, настільки вони глибокі за своєю сутністю і змістом. За допомогою абстракцій та алегорій Ясінський зображає те, що часто не має відповідника у словнику, але знаходить резонанс у душі. Він є тим художником, який вдало користується пензлем, аби через свої полотна вести діалог з глядачем.
В житті художника є місце всьому: міцній родині, творчості, викладацькій роботі. Коломийці його добре знають і, здається, що вже і нема про що запитувати. Та, використовуючи алфавіт, Мирослав Ясінський сам у собі знайшов щось нове.
А – Ангел-охоронець. Є в мене така робота під назвою «З янголом на плечі» за твором Івана Малковича, мого доброго товариша, а він якось використав мою роботу під назвою «Мій стомлений ангел». Ми так обмінялися.
–   Ви відчуваєте янгола-охоронця за своїми плечима?
– Так, а особливо Божу руку, особливо у складних життєвих ситуаціях. В мене була містична історія. На одній з моїх робіт, де мама тримає дитинку, зображено дві руки мами. В ході роботи я помітив, що одна рука непропорційна відносно тіла і вона навіть виходить з-за меж полотна. Я так залишив, пішов додому. Зранку дивлюся свіжим поглядом, а виявилося, що то Божа рука тримає дитину. Це не був мій задум. Взагалі в мене є багато робіт, які беруться звідти (підводить очі догори). Найбільше моїх робіт на тему ангела.
Б – Звичайно Бог. Продовження літери А. Це те, що тримає на цій землі. В мене є дуже багато робіт на сакральну тему.
–  Звідки у Вас така побожність і духовність?
– Все своє свідоме життя я себе пам’ятаю у церкві і з пензлем у руках. Я родом з Ковалівки. Мої батьки і я ходили до церкви у Стопчатів за чотири кілометри, бо наша була зачинена. Пригадую, особливо взимку було гарно: багато снігу, яскраве сонце і блакитне небо. Ми йдемо дорогою до церкви, а там старенький священик правив. Відколи пам’ятаю моя мама співала у церковному хорі. Вона брала мене до себе і я все бачив згори.
В – Віра. Найперше – це віра в Бога, віра у себе. Зрештою віра у те, що все у нас буде добре. У житті я оптиміст. Це видно у моїх роботах. До прикладу, картина «Розп’яття» (показує рукою на полотно на стіні, виконане у ніжних пастельних кольорах з блакитними елементами). Тут Ісус не просто розіп’ятий, а він дав нам шанс на вічне життя і тому це все у позитиві.
Г – Гординя, яка дуже шкодить. Від гордині всі похідні гріхи. Я дякую Богові, що в мене вона відсутня. Це – класно, бо якщо гординя є, то її треба викорінювати з себе, а мені цього робити не треба.
Ґ – Ґазда. Андрушко завжди каже: «Ясінський, ти ще й ґазда добрий». Я дійсно люблю, щоб усе було до ладу. Скажімо так: ґаздівська жилка в мене. Мій дід був ґаздою і майстром на всі руки, і тато теж. Ми, українці, є ґаздами і маємо тим пишатися.
Д – Дім. Моя сім’я і майстерня – це мій дім. Зазвичай, художники є вільними. Я от не такий. Мені потрібно мати духовний дім. Коли в мене щось одне відсутнє, то я не повноцінно живу.
Є – Єдність у сім’ї, єдність на роботі, в думках, єдність з самим собою, тобто рівновага. Це – досить ємке слово. Єдність серед українців, яку намагаються розірвати.
Ж – Жолудь – не той, що на дубі, а мій товариш із Запоріжжя Сашко. Він п’ять років ходив із оселедцем і у вишиванках. Коли я там був з виставкою, то вони всі прийшли у вишиванках. Їм там важче бути українцями, ніж нам тут. Зараз проходить пленер скульпторів у Коломиї і тут є його син. Я запрошую Сашка (він – кераміст і скульптор) приїхати сюди на закриття пленеру в якості почесного гостя.
З – Зима… Я дуже люблю літо і осінь, але особливо люблю зиму. В Ковалівці зима – це спогади з дитинства. Це – лижі, сніг, кучугури. В мене є легкі снігові роботи. Вони звідти, з дитинства…
И и-и-и-и… и-ги-ги! Пироги! Вони також з дитинства! (усміхається)
І – Іграшка. Це іграшка вдома, бо в мене четверо дітей. Це – іграшка в доброму у вищому розумінні у майстерні. Мистецтво – це гра. Все те, що на полотні, це, по великому рахунку, – іграшка.
Ї – Їжак – це теж з дитинства. Я пригадую, як ми колись шукали їжаків увечері, а коли знаходили, то вони скручувалися у колючий клубок… Вся моя творчість родом з дитинства. Це і зима, і їжаки, і Бог…
Й – Йосип. Коли я вчився у школі, то в нас був один Йосип зі Спаса, а один з Мишина, а в нашому селі не було. Для мене це було дивне ім’я, яке мені дуже подобалося.
– А чому одного зі своїх трьох синів так не назвали?
– Найстарший в мене Максим, бо перемогла дружина. Другий – Петро народився за два дні до свята Петра, Андрій – між Андрієм і Миколою, тому він – Андрій-Микола.
К – Може це буде банально, але Кохання. Поряд з Богом є жінка – друга половинка, яка не дає художникові спокою у цьому житті.
Л – Продовження літери «К», але в зовсім іншому вимірі – Любов. Ми, українці, щасливі, тому що маємо два слова: кохання і любов.
М – Тільки Мама і більше нічого…
Н – Ностальгія за снігом, за їжаками, за дитинством. В мене було чудове дитинство! Мене всі любили! І природа довкола, і батьки. Все, що я зараз маю, це дякуючи батькам і тому оточенню.
О – Оксана, Оленка – дружина і дочка.
П – Петро – скеля і Петро – син.
Р – Робота. За своєю суттю я є трудоголіком. В доброму розумінні, бо це для мене, як відпочинок.
С – Таке банальне слово Стабільність… Коли вдома добре, коли є спокій… Я – не конфліктна людина. Для мене стабільність – це запорука творчості.
Т – Тато, який відійшов уже більше десяти років тому. Він був тим стовпом і тією стіною, тим прикладом, якому я вдячний.
У – Україна – в усіх проявах.
Ф – Я своїм студентам завжди кажу: «Не краска, а фарба!» Фарба, яка в банці, а на полотні – це колір.
Х – Ходити, швидко ходити… Я дуже люблю ходити.
Ц – Церква не як будівля, а як зібрання однодумців по вірі, по духу і по пензлю.
Ч – Чайник. Кава і трав’яний чай у майстерні починається з чайника.
Ш – Шарж…
– Ви малюєте шаржі?
– Я дуже багато малював шаржів ще студентом. Маю їх на всіх своїх однокурсників, а тепер якось закинув. Життя – це шаржі…
Щ – Щирість без жаби…
ь М’який знак – це ніжність, м’якість, поблажливість, ніжна любов до родини, до друзів. Це притаманно українцям. Мені здається, що м’який знак – це наш знак, а твердий – ні.
Ю – Юність – це щось ностальгічне, хоча я люблю цей вік, що є зараз. Коли вже знаєш що ти хочеш, знаєш як і ще можеш. Я це називаю золотим віком.
Я – Це не те «я» що Я. Це – Новий рік, ялинка. Дуже люблю цей час, особливо Різдво. На літеру «Я» з’їжджаються всі Ясінські-діти. «Я» – це дуже гарна літера, моя.
Оксана Рижук 

Переглядів: 685 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024