У Національному музеї відбулася академія, що об’єднала три вагомі події в історії коломийської кераміки. Гончарство і Коломия тісно пов’язані між собою багатовіковою історією. Про це засвідчують, наприклад, глиняні фігурки жінки та баранчика, датовані ІІ тисячоліттям до н.е., виявлені під час археологічних розкопок неподалік сучасної Коломиї. Багаті поклади якісної гончарної глини сприяли розвитку ремесла, тому вже у ХVІ ст. місто стало відомим центром гончарства. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, володіючи однією з найбільших в Україні колекцій народної та професійної кераміки, став базою для проведення наукової академії, присвяченої історії та актуальним проблемам у сучасній керамології. Цьогоріч у листопаді виповнилося 135 років з моменту заснування у Коломиї Гончарної школи. Основна мета створення такого мистецького закладу полягала у збереженні гончарного ремесла на основі традицій класика гуцульської кераміки Олекси Бахматюка. Найбільшого розквіту Школа досягла під керівництвом Валеріана Крицінського – відомого художника, публіциста, викладача образотворчого мистецтва, 160-річчя якого виповниться незабаром. Саме завдяки обраному ним шляху та правильно розставленим акцентам у навчанні, роботи учнів Коломийської гончарної школи були відзначені найвищими нагородами на численних міжнародних виставках. Одним із яскравих доказів цьому є диплом всесвітньої виставки у Парижі 1900 року, який нині зберігається у Національному музеї. Ще одним талановитим майстром, що працював на традиціях Школи та залишив помітний слід у коломийській кераміці, був Кароль Санойца, 100 років від дня народження якого теж приурочили до проведення згаданої академії. Торкнулися науковці і сучасних проблем у гончарстві. Директор Музею Ярослава Ткачук наголосила на необхідності чітко окреслити питання, які б допомогли утвердитися майстрам у цьому виді мистецтва на основі традиційної кераміки. Особливу увагу, за словами науковця, слід звернути на теперішній жалюгідний стан будівлі колишньої Гончарної школи, де б доцільно було створити музей. Цю думку підтримали заступник директора з наукової роботи Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва ЛНАМ Марія Гринюк та організаторка музейної академії – завідувачка відділу кераміки Національного музею Романна Баран. У заході взяли участь провідні науковці з Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва, Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького, народні та професійні майстри-гончарі, студенти, науковці Музею. Оксана Ясінська та Андріана Ємчук | 
