На Косівщині виявлені і досліджені (М. Кугутяк, Л. Держипільський) залишки низки давніх сонячних святилищ, своєрідних скельних Археоастрономічних обсерваторій.

Пише Західний кур’єр з посиланням на фб-сторінку НПП «Гуцульщина».

Це: Лисина Космацька, Камінь Довбуша на г. Грегіт, Камінь Довбуша – Новаківського в Завоєлах (с. Космач), Камінь Довбуша на г. Гаршиці (с. Космач), Терношорька Лада (присілок Безулька, с. Яворів), г. Камінець (с. Снідавка), скеля Каня (Пугач) на Каменистому хребті (між м. Косів і с. Город), Лесівські та Татарівські камені на Сокільському хребті.

На них збережені артефакти (штучно зроблені речі), чи підправлені, пристосовані природні утворення – алеї, проходи, щілини, ями між скелями, зооморфні чи антропоморфні фігури, за  якими фіксували важливі астрономічні явища – схід/захід сонця у дні літнього і зимового сонцестоянь, весняного і осіннього рівнодень та у інші дати.

Ці явища і дати у давнину урочисто святкувалися, від них залежав і їм був підпорядкований весь уклад життєдіяльності людей.  На скелях збереглися солярні (сонячні) знаки,  хрести, кола тощо – первинне письмо.

Використання скельних комплексів, чи окремих каменів для облаштування різних сакрально-ритуальних обєктів властиве для, так званої, Мегалітичної Культури (із грецької мови – мега – великий, літос – камінь), одним із центрів якої безперечно є нинішня Гуцульщина, особливо Косівщина.

Про це свідчать численні (понад 25) залишків святилищ і місцеві назви (топоніми). На більшості сакральних комплексів наявні календарні (астрономічні і топонімічні) артефакти, що є підтвердженням особливого сонячного статусу місцевості. Космач, Косів означають сонячний, хата, домівка Сонця, там де спочиває Сонце, тодішнє головне божество, отже Центр Світу,  Паломницький центр для тодішної людності. Давні святилища є важливими обєктами історико-культурної спадщини, передумовою розвитку, пропаганди низки різних видів туризму, традиційних і нових, оригінальних – археоастрономічного, археологічного, мегалітичного, сакрального, міфологічного, топонімічного тощо.

Зазначається, що працівники НПП «Гуцульщина» вже декілька років поспіль спостерігають захоплююче видовище – схід сонця у дні сонцестоянь та рівнодень на різних святилищах.

Цьогоріч, напередодні літнього сонцестояння відбулася експедиція науковців Парку на найвищу вершину Косівщини г. Грегіт (1472 м), на якій у давнину було календарне святилище.

«Вдосвіта 19 червня небо було майже безхмарним і нам пощастило  спостерігали величну картину –  схід сонця. Сонячний диск почав з’являтися о 5 год. 16 хв. Були протестовані (підтверджені), виявлені у 2024 р. календарні артефакти (трикутні тунелі), за якими фіксували важливі астрономічні явища – схід/захід сонця у дні літнього і зимового сонцестоянь», – йдеться у дописі.