З нагоди 110-ї річниці з часу утворення Легіону Українських Січових Стрільців Державний архів Івано-Франківської області розпочав оцифрування та в подальшому розмістить у вільний доступ унікальну підшивку журналу січового стрілецтва під назвою «Шляхи» 1915-1917 років, пише КУРС з посиланням на сторінку архіву у фейсбуці.

Журнал містить багато поезій, повістей, новел, публіцистики на стрілецьку тематику, популярні пісні, літописи, нариси про бойовий шлях УСС та ряд маловідомих світлин військового часу.

«Шляхи» — двотижневик літератури й громадського життя, виходив у Львові у 1913–1918 рр. З квітня 1913 р. до березня 1914 р. — орган Українського Студентського Союзу, з грудня 1915 до 1918 р. — українского Стрілецтва, фінансований Пресовим Комітетом УСС.

Видання готував пресовий гурток. Перший номер “Шляхів” вийшов 15 грудня 1915 р. у Львові за редакцією відомого галицького журналіста і громадського діяча Ф. Федорцева, котрий, проте, тільки підписував журнал як відповідальний редактор. Насправді основну роботу виконував підхорунжий УСС М. Голубець, якому пізніше на допомогу прийшов стрілець М. Балицький, колишній редактор газети “Громадський Голос”.

Всього вийшло 44 номери часопису, останні шість з них побачили світ у другій половині 1918 року. Згідно із задумом засновників, “Шляхи”, що дотримувалися самостійницького напряму, мали стати органом стрілецького впливу на українське громадянство.

Журнал містив також нариси про бойовий шлях УСС. Стиль публікацій був доволі гострим, зокрема рішучій критиці піддавали австрофільську політику офіційного українського політичного проводу та демагогію деяких галицьких політиків. Основна увага в публікаціях “Шляхів” була зосереджена на тому, що український народ має самостійно вирішувати власну долю, а не сподіватися на чужу допомогу, і в імʼя цього автори закликали до напруженої праці в усіх сферах суспільного життя.

Серед найактивніших дописувачів були підхорунжі В. Дзіковський, О. Назарук, четарі П. Дідушок і В. Кучабський, сотник Д. Вітовський та інші. Зі “Шляхами” також співпрацював Д. Донцов, статті якого відіграли значну роль у розвитку української національної ідеології.

У березні 1918 року друк часопису припинили, що, очевидно, було наслідком переїзду УСС до Наддніпрянщини.