У деяких історичних будівлях нашого міста подекуди ще збереглися старі кахляні печі, які вражають своїм естетичним виглядом і художнім оформленням.

Однією з найвідоміших майстерень, які виготовляли кахлі та кахляні печі, був заклад Юзефа Пеньонжека, заснований у 1905 році. Свою майстерню цей відомий станиславівський кахляр відкрив відразу після здачі іспиту на звання майстра і пропрацював у цій сфері більше сорока років, пише Західний кур’єр.

1 липня 1883 року в Станиславові запрацювала тюрма «Діброва» (тепер вул. Чорновола 119-А), яка вважалася однією з найбільш надійних у Галичині і навіть в усій тодішній Австро-Угорщині.

У давній пресі ми знайшли кілька цікавих фактів про цю грізну тюрму, які ви, можливо, ще не знали. Так, мало кому відомо, що у вересні 1904 року «Діброва» приймала високих гостей. Тут побував сам прем’єр-міністр Австро-Угорщини Ернест фон Кьорбер у супроводі місцевих чиновників, пише Західний кур’єр.

В 1905 році у Станиславові відкрилася українська чоловіча гімназія, і як у кожному навчальному закладі, там часом траплялися різноманітні випадки.

Про один із таких випадків, що стався у бурсі, тобто в гуртожитку, де проживали студенти, згадує Михайло Дем’янчук, який вступив до гімназії у 1909 році, пише Західний кур’єр:

В 1910-х роках у Станиславові дуже популярною була азартна гра у карти, яку називали «фербель».

В неї зазвичай грали 2-4 особи, а кульмінаційним моментом був «найвищий фербель»  – комбінація з чотирьох тузів. В місті навіть діяла шайка, члени якої вдавали інтелігентів і заохочували до гри відвідувачів кав’ярень. Поліція затримувала і штрафувала азартних гравців, адже проблем від них вистачало, пише Західний кур’єр.