Філією Івано-Франківський краєзнавчий музей є Літературно-меморіальний музей Івана Франка у с. Криворівня Верховинського району. Одна з кімната в музеї присвячена видатній жительці села — Парасці Плитці-Горицвіт. Музейники мріють про створення для цієї непересічної особистості окремого музею.

Параска Плитка-Горицвіт — авторка більш як 1000 рукописних та власноруч переплетених й ілюстрованих книг. Збереглася велика колекція ікон, що вона їх збирала. З часом планується відкрити окремий музей Параски Плитки-Горицвіт, інформує сторінка Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Довідка. Параска Плитка-Горицвіт — гуцульська художниця, фольклористка, етнографка, філософиня та фотографка. Вона жила усамітнено в карпатському селі Криворівня, і стала одним із культурних символів цього місця, та й всієї Гуцульщини. Однак широкому загалові мисткиня й досі мало відома. Параска створила власний мікрокосм, що існує на межі правди й вигадки, де реальне так тісно переплелося з містичним, що годі їх розділити. Її життя — тяжкий шлях випробувань, зокрема і 10 років радянських таборів за допомогу УПА. На цьому шляху Парасці вдалося не зрадити віри в людей, сповідувати філософію любові, і навчитися мандрувати, не виїжджаючи з села, завдяки творчості.

Ще з ХІХ століття Криворівня стала місцем праці та відпочинку багатьох відомих діячів культури, літератури, мистецтва. Тут побували Михайло Драгоманов, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Олександр Олесь, Василь Стефаник, Марко Черемшина, ВолодимирГнатюк, Володимир Шухевич, Станіслав Вінценз, Михайло Грушевський, Іван Франко.

Експозиція музею розташована в п'яти кімнатах. Тут зберігаються меморіальні речі, якими користувався Франко. Це ліжко, на якому спав письменник, стілець на якому він сидів, столик, за яким працював; також годинник, який висів у господаря за життя Франка, лавка, на якій сиділи Франкові гості. У музеї також є крісло-розкладачка, на якому відпочивав Михайло Коцюбинський. Цікавим експонатом є й гуцульська піч, оздоблена кахлями роботи Олекси Бахматюка 1874 р. Привертають увагу такі експонати, як тогочасний міксер, значно більший за сучасний та повністю зроблений з дерева, а також стіл, який був задіяний у зйомках фільму «Тіні забутих предків».