Неділя, 26.05.2024, 01:23:09

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Вересень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
 
Архів новин
Головна » 2013 » Вересень » 18 » Надвірнянщина мілітарна
14:02:36
Надвірнянщина мілітарна
На самих початках радянізації Надвірної, у 1939-1941 рр., у Надвірнянському районі дислокувалося кілька  військових частин. Інформація по них досить скупа. Безпосередньо у Надвірній розквартировувався 15 мотопіхотний полк 15 танкової дивізії 16 механізованого корпусу РККА.
Цей полк, як і всю дивізію, сформували у середині 1940 р., на її озброєнні в більшості були танкетки, легкі танки при незначній кількості середніх Т-28 та БТ і кількох вогнеметних. Із початком війни ситуація у Надвірній та околицях була досить спокійною.
Про бойові дії початку війни в наших краях є такі відомості. У районі ще дислокувався 170-ий гірський стрілецький полк (штаб у с. Зелена, командир – майор Червоній Логвин Данилович) 56-ї гірської стрілецької дивізії (штаб с. Делятин), котрий прикривав частину кордону із Угорщиною по гірських хребтах на рубежі Зелена-Яблуниця-Ворохта. Коли 17 червня 1941-го стався напад на прикордонників (не виключно, що це провокація) у районі гирла ріки Чорна Тиса, полк організував оборону рубежу. Із початком бойових дій чотири дні стримував наступ ворога у напрямках Надвірна-Станіслав та Яремче-Коломия. Як сусід справа, на лінії Рожнятів-Цинява-Небилів розвернули 44-у Київську Червонопрапорну ім. Щорса гірнострілецьку дивізію (гдс), тоді як на румунському кордоні розгорнулася 96-а гсд, штаб якої знаходився у Сторожинці.
За станом на 22 червня 1941 р. у Надвірній розміщено штаб 95-го прикордонного загону НКВС СРСР. Формували його в Ямполі, передислокували у  жовтні 1939 р. у Надвірну, прийняв під охорону майже 300 кілометрів кордону на стику з Румунією та окупованими Угорщиною землями Чехословаччини (Закарпаття). Порівняно з польською, радянська система охорони кордону вражала кількісно. Цей загін мав у своєму складі чотири прикордонні комендатури, 16 лінійних та 4 резервні прикордонні застави.
Як відомо, прикордонники залишили по собі у місті недобрі спомини. Штаб загону знаходився на вул. Садовій (нині вул. А. Міцкевича) у старій будівлі нинішнього комплексу Надвірнянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2. Із кількох сусідніх будинків виселили жителів і поселили офіцерів. Приміщення обнесли високим парканом та перетворили у катівню, де піддали тортурам і знищили не одну сотню людей. Чи це на совісті особового складу 95-го прикордонзагону, чи ні – судити важко, оскільки на той час у Коломиї дислокувалася друга окрема комендатура прикордонних військ НКВС. Саме таким підрозділам відводилася ключова роль в очищенні західно-українських земель від незручних радянській владі осіб.
Інформації про бойовий шлях прикордонників вдалося відшукати більше, вона заслуговує на увагу. Штатний склад 95-го загону – 2158 чоловік. На озброєнні – 50 мінометів, 60 станкових та 122 ручні кулемети, 1800 гвинтівок і якась кількість автоматів ППД-40, автомобільна техніка.
Як не дивно, штаби комендатур та застав (95-го загону) були погано сформовані, командирські кадри слабкі.
Відзначено, що «…рівень професійної підготовки був на низькому рівні… що привело до того, що в лютому 1940 року… в силу браку пильності бійців стався випадок роззброєння підрозділів 95-го прикордонного загону злочинцями…». Враховуючи обставини тих часів, можна припустити, що тими «злочинцями» могли бути учасники як оунівського підпілля, так і польського опору, що діяли на окупованих Радянським Союзом західно-українських землях. За проявлену халатність до дисциплінарної відповідальності притягнули ряд командирів, із зайнятої посади було звільнено заступника з політичної частини батальйонного комісара М. Філіпова та переведено його у 91-й Рава-Руський прикордонзагін.
Початок війни загін зустрів під командуванням підполковника Дмитра Ареф’єва, заступником котрого був старший політрук Афанасій Карпов. На 22 червня уряд Угорщини ще не знаходився у стані війни із СРСР, тому на кордоні було досить спокійно.  Бомбардування з німецьких літаків зазнала 5-а прикордонзастава у районі гори Сивуля, з літаків скинули кілька груп диверсантів. Один із літаків збили, він здійснив аварійну посадку біля с. Солотвино, екіпаж потрапив у полон. Наступного дня відбили наліт «юнкерсів» уже на м. Надвірну, при цьому ворог втратив два літаки.
Трапилася сутичка у секторі 12-ї застави у с. Яблуниця, де ворожий напад теж відбили. Втрати прикордонників – мінімальні: безвісти зник заступник командира однієї із застав. Можна припустити, що з початком війни активізували дії українського та польського підпілля, бойовики яких нападали на частини РККА та НКВС. Є відомості, що у селі Микуличин діяла група т. зв. Союзу збройної боротьби («Zwiazek Walki Zbrojnej») у кілька десятків бойовиків.
27 червня 1941 р. Угорщина оголосила війну СРСР, після чого частини 8-го угорського корпусу перейшли державний кордон. Під їх натиском радянські війська почали відступати у глиб території України. 29 червня біля Надвірної скинули кілька ворожих десантів, ціллю яких було перерізати дорогу на Станіслав. Силами прикордонників ворога розсіяли. Бійці 9-ої застави, якій придали саперний підрозділ, відступаючи через Надвірну, підірвали усі більш-менш важливі об’єкти у місті: нафтопереробний завод, лісопилку, електростанцію тощо.
30 червня згідно з наказом командування 12-ї армії Південно-Західного фронту 95-й прикордонзагін зняли з охорони кордону та у повному складі перевели у піхотний підрозділ. Забезпечував охорону тилів, зокрема, брав участь у боях в районі острова Хортиця. Саме там діяла диверсійно-винищувальна група, сформована із прикордонників та місцевих добровольців, якими командував лейтенант-прикордонник Лев Юхновець. Можливо, що ця група причетна до охорони та подальшого підриву греблі Дніпровської ГЕС. Бійці цього загону у вересні-жовтні 1941-го брали участь у кількаденних боях у районі м. Синельниково Запорізької області. У документах, датованих листопадом 1941 р. (ЦА МО Ф. 228, оп. 2535сс, д. 36, л. 94, 95.), згадується «група Ареф’єва», як брала участь у протидесантних операціях. Офіційно 95-1 прикордонзагін розформували 6 грудня 1941 р.. Є відомості, що на його основі створили 95-й полк НКВС, котрий брав участь у боях за Крим та Кавказ. Його командир Дмитро Ареф’єв відбув на нове місце служби на Далекий Схід, де очолив штаб Управління військ НКВС із охорони тилу однієї з армій. У післявоєнний період став видатним воєначальником прикордонної служби та внутрішніх військ. Що стосується політрука Афанасія Карпова, то він, будучи воєнкомом 282-го полку НКВС, брав участь у Сталінградській битві, де й загинув 29 серпня 1942 р. при обороні Сталінградського тракторного заводу.
27 липня 1944 р. згідно з наказом НКВС № 00895 загін відновили та ввели у склад військ Литовського округу. Нині його наступником можна вважати Кенігсбергський ордена Леніна та Червоної зірки прикордонний загін ФСБ Росії. На честь 95-го Надвірнянського прикордонзагону встановили меморіальний знак та названо одну із вулиць м. Сінельниково Запорізької обл. У 2011 р. там відбулася військово-історична реконструкція бою прикордонників із німцями.
За період окупації в 1941-1944 рр. у Надвірній короткочасно розміщувалися підрозділи угорської та німецької армій. Перебували тут вояки добровільних формувань із Бельгії, Норвегії та Російської «освободітєльной» армії (РОА), що їх кидали у бій проти ковпаківців.
Із поверненням радянської влади прикордонники у Надвірну повернулися на короткий час. Оскільки лінія кордону перемістилася, то у с. Кути розмістили штаб 33-го прикордонного загону. Наприкінці 1944-го початок 1945 р. на території району оперували маневрові групи 256-го конвойного полку НКВС. Після бою з УПА під Кутами, де загинув командир майор А. Дергачов, цей полк розформували.
(Продовження – у наступних числах)
Михайло АНДРІЙОВИЧ,
член Національної спілки журналістів України

Переглядів: 798 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024