Музей «Давній Галич» – найдавніший музейний заклад Національного заповідника «Давній Галич». Він розташований у Митрополичих палатах (пам’ятці архітектури кінця ХVIІІ - початку ХІХ ст.). Ідея створення музею належить славетному вченому, археологу, професору Львівського університету Ярославу Пастернаку та Митрополиту Української Греко-Католицької Церкви Андрею Шептицькому. Останній висловив побажання створити біля фундаментів Успенського собору музей. Археолог Ярослав Пастернак, який 1937 року у каплиці Святого Василія (пам’ятка архітектури XV ст.) зібрав для огляду найцінніші експонати з археологічних розкопок у Крилосі, втілив мрію Владики. Таким чином, каплиця Святого Василія стала першим музеєм історії давнього Галича. 6 червня 1961 р. у приміщенні Митрополичих палат урочисто було відкрито Музей історії давнього Галича, який був філіалом Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею. А 1994 року музей було передано до складу Національного заповідника «Давній Галич». Після відкриття музею активізувались археологічні дослідження давнього Галича, які проводили вчені В. Ауліх, Ю. Лукомський, В. Петрик, Б. Томенчук, В. Баран, О. Іоаннисян та інші. За ці роки археологами проведені дослідження фундаментів церков, оборонних валів, Галичиної могили, Золотого току. Під час наукових досліджень на території давнього міста виявлено сліди давніх культур: культури лінійно-стрічкової кераміки (кін. VIII тис. до н.е.), трипільської культури (IV - III тис. до н.е.), культури шнурової кераміки (кінець ІІІ – поч. ІІ тис. до н.е.), комарівської культури (XV – XIII ст. до н.е.) тощо. Знайдено знаряддя праці доби бронзи, міді, заліза. Всі ці знахідки широко представлені в експозиції Музею, чільне місце в якій посідає давньоруська зброя та знаряддя праці: бойові сокири, наконечники стріл, списів, мечі, шабля, кінські стремена, ножиці, ключі, серпи, коси, ножі. Історико-культурна спадщина давньоруського міста, архітектурні та археологічні знахідки минулого, які представлені в експозиціях музею, засвідчують, що свого часу Галич був одним із наймогутніших державних та релігійних центрів Русі. Колись це було одне з найбільших міст Європи, територія якого простягалась на 8,5 кілометра з півночі на південь і на 11 кілометрів із заходу на схід. Територія міста за своєю площею значно перевищувала такі міста стародавнього світу, як Вавилон, Рим, Константинополь. На другому поверсі Музею розташована експозиція історії релігії і церкви в Галичині. Тут знаходиться багато церковних речей: фрагмент хреста з ініціалами першого єпископа Галича ХІІ ст. Косьми, священичий одяг, молитослови, речі владик Софрона Мудрого та Софрона Дмитерка, жезл Митрополита Андрея Шептицького. До Музею належать такі об’єкти: Галичина могила (Х ст.), оборонні вали (ХІ – ХІІІ ст.), фундаменти Успенського собору (ХІІ ст.), каплиця Святого Василія (XV ст.), Успенська церква (XVI ст.), Золотий тік, Княжа криниця, Францішкові джерела, базарна площа тощо. Шановні галичани та гості міста! Обов’язково відвідайте Крилоську гору – це святе місце, де колись знаходилась столиця Галицького князівства та Галицько-Волинської держави, де панує особлива духовна аура. Тільки той народ, який знає свою історію, заслуговує на гідне майбутнє. Щиро вітаю всіх працівників Національного заповідника «Давній Галич» із професійним святом – Міжнародним днем музеїв. Бажаю міцного здоров’я, втілення задумів, творчої наснаги, нових звершень і здобутків у царині виявлення, дослідження, збереження та популяризації історичної спадщини давнього Галича. Тарас Зіньковський, завідувач Музею «Давній Галич» Національного заповідника «Давній Галич» |
