Середа, 29.05.2024, 05:30:13

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
 
Архів новин
Головна » 2024 » Січень » 1 » Перше туристичне бюро у Ворохті: як у 1936 році розвивали зимовий карпатський курорт
21:30:01
Перше туристичне бюро у Ворохті: як у 1936 році розвивали зимовий карпатський курорт

Відкриття першого туристичного бюро у Ворохті в 1936 році додало популярності відомому карпатському курорту.

Про розвиток туризму у Ворохті в період між першою та другою світовими війнами написав “Гуцульський калєндар-2024”, інформують на сторінці Туристичні цікавинки Ворохти й Татарова у фейсбуці.

Рай для лижників, перлина курортів, столиця зимових подій, найбільший зимовий курорт – так називали Ворохту у путівниках та пресі 30-х років ХХ століття, пише авторка Наталія Блага. У ті часи, особливо взимку, у Ворохті вирувало насичене туристичне життя. Поїзди з Варшави та Кракова прибували на залізничну станцію, де гостей зустрічали трембітарі й звучали гуцульські мелодії. Сани, запряжені кіньми, очікували пасажирів та доставляли їх до готелів, санаторіїв і пансіонатів. Тут також проводилися спортивні події. Ворохта завжди була важливим початковим пунктом для походів у гори, лижних маршрутів і шляхом до колоритного Жаб’я (тепер Верховини) – гуцульської столиці.

Сприятливий гірський клімат, мальовничі краєвиди, розвинена туристична інфраструктура, численні лижні траси різних рівнів – все це забезпечувало якісний відпочинок для поціновувачів активного дозвілля і для тих, хто шукав спокою та усамітнення. У селищі Ворохта функціонували 42 пансіонати, 30 вілл, 200 гуцульських садиб, туристичні притулки польського Товариства Татранського. Ресторани, кондитерські та кав’ярні могли задовольнити вибагливі смаки туристів. Ще однією цікавою особливістю були місця для розваг – танці в ресторанах та кіно, яке можна було переглядати поруч залізничного вокзалу у вихідні. Тут були також залізнична книгарня товариства «Рух» та бібліотека. За рік селище приваблювало 7000 осіб.

У міжвоєнний період у Ворохті спостерігався справжній туристичний бум, який призвів до зростання потреби в інформації про місцевість та послугах з організації відпочинку та розваг. Отож у жовтні 1936 року у Ворохті відбулась конференція щодо поліпшення туристичних послуг у долині Прута. У ній взяли участь директор Ліги підтримки туризму доктор Зєлінський, Надвірнянський староста Вольський, представник туризму у Станіславівському воєводстві магістр Гричук, війти ґмін у долині Пруту та делегати Асоціації власників вілл та пансіонатів. На конференції затверджено план відкриття у грудні туристичного бюро Ліги підтримки туризму у Ворохті.

Будівництво цього офісу вражало неймовірною швидкістю: 2 грудня почалась робота на ділянці, що належала Польській державній залізниці, через десять днів приміщення вже було під дахом. 20 грудня туристичне бюро відкрили для відвідувачів, що стало справжнім подарунком до Різдва. Вартість будівництва та обладнання офісу у Ворохті склала 8000 злотих, і цю суму повністю покрила Ліга підтримки туризму. Будинок був виконаний у традиційному гуцульському стилі та розташовувався у самому центрі селища, неподалік залізничного вокзалу. Офіс працював щодня, без вихідних.

Основним завданням Ворохтянського туристичного бюро було надання туристам безкоштовної інформації про місцеві визначні пам’ятки, маршрути та проживання. Крім того, бюро займалося організацією туристичних заходів, автобусних екскурсій Гуцульщиною, пішохідних та лижних прогулянок, катань на санях. Бюро допомагало туристам знайти житло й транспорт, надавало послуги провідників, продавало абонементи на проживання та квитки на вузькоколійку до Форещанки, а також поширювало туристичні видання.

Вузькоколійка довжиною 14 кілометрів стала надзвичайно популярною серед туристів, адже за короткий час можна було насолодитись карпатськими краєвидами та дістатись у саме серце Чорногори. У робочі дні здійснювались рейси до Озірного та Форещанки. Вартість проїзду в один кінець складала 1,20 злотих з особи. Асоціації туристів та лижників, державні службовці та групи з 40 осіб і більше отримували знижку. На замовлення була також моторна дрезина на 6 осіб, за проїзд на якій доводилось викласти 2 злотих.

Бюро у Ворохті популяризувало масові заходи, щоб заохотити туристів до участі в них. Одними з зимових атракцій були щорічні лижні змагання «Гуцульським шляхом ІІ Бригади Леґіонів», які відбувалися у середині лютого, з фінішем у Ворохті. Іншими зимовими заходами були лижні змагання на «Кубок Чорногірський» польського Товариства Татранського та Чемпіонат Польщі зі стрибків з трампліна. Взимку також проводились лижні курси під керівництвом досвідчених інструкторів, а влітку – концерти та вистави.

Рух туристів, промоція у пресі, якісні інформаційні послуги – всі ці фактори призвели до збільшення кількості туристів, що, у свою чергу, наростило надходження до місцевого бюджету. У Ворохті офіс кліматичної комісії приймав плату за податок на проживання, який був аналогом сучасного туристичного збору. Податок складав: 10 злотих з голови родини, 7 злотих з члена родини, 3 злотих з дитини віком від 10 років. Державні службовці, військові, пенсіонери, люди з інвалідністю та їхні родини платили 50 % від суми податку. Лікарі та журналісти були звільнені від оплати. Студенти та учні отримували знижку. Цей податок спрямовувався на розвиток туристичної інфраструктури селища.

У міжвоєнний період Ворохта стала одним з найпопулярніших гірськолижних курортів у Польщі. Завдяки сприятливим природним умовам (зимовий туристичний сезон тривав з 1 листопада до 1 травня), розвиненій інфраструктурі та ефективній промоції селище приваблювало тисячі гостей, а відкриття бюро у 1936 році стало важливим кроком у розвитку туризму в цьому регіоні.


Переглядів: 60 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024