Понеділок, 20.05.2024, 21:14:23

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Листопад 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
 
Архів новин
Головна » 2020 » Листопад » 4 » Приміське, але старше від міста…
15:14:47
Приміське, але старше від міста…

Ще одне прикарпатське село – Крихівці Івано-Франківської міської ради – тепер має свою написану й видану історію. Книжку ґрунтовно підготовлено з погляду джерельної бази, наукового підходу до вивчення й осмислення суспільних явищ, подій і фактів минувшини населеного пункту. Матеріал цього фундаментального дослідження викладено доступно для широкого загалу читачів.

Авторами й упорядниками книжки-літопису «Крехівці/Крихівці: коріння, що воскрешає, оживляє, творить» є подружжя істориків – джерелознавець, член Національної спілки краєзнавців України Любов Соловка та доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Олег Жерноклеєв. Одразу зазначимо, що два варіанти написання назви села у книжці пояснюються тим, що донині використовується та її форма, яка закріпилася в радянські часи, а раніше в офіційних документах завжди писали «Крехівці».

Це досить відоме на Прикарпатті село вперше згадано в історичному документі 28 червня 1427 р. (тоді наш край перебував під владою Польського королівства), себто воно значно старше від заснованого 1662 р. Станиславова – теперішнього Івано-Франківська.

Хоча книжку про майже 600-літню історію Крихівців презентували у тематично оформленій актовій залі сільського Народного дому в онлайн-режимі через пандемію, це стало неординарною подією в житті громади. Спершу художній керівник закладу культури Лілія Громоляк заспівала зі сцени, акомпануючи собі на бандурі, гимн Крихівців (село має також свій герб і прапор) – пісню «Родимий краю, село родиме» на слова сина місцевого пароха впродовж 45 років о. Михайла Мидловського – Ісидора Мидловського, який присвятив вірш Крехівцям й опублікував 1884 р., а поклав його на музику Віктор Матюк. Автори книжки розповіли про те, як визрів і як здійснювали вони свій далеко не простий творчий задум. Подружжя розглядало такий проєкт не як аматорське, а саме як наукове краєзнавство, і добре усвідомлювало його масштабність. Вони обоє науковці, живуть у приміському селі і вважають, що саме локальне, місцеве краєзнавство, як означив його пан Олег, має порятувати історичну спадщину від забуття, повинно, пояснюючи сьогодення людям, допомогти і його порятувати від тих викликів, що постають перед ним, а отже – порятувати і наше майбутнє.

– Історія, – каже О. Жерноклеєв – покликана завдяки своїй інформативній функції і на своїх прикладах виховувати й формувати нове покоління, зрештою, прищеплювати не лише молоді, а й громадянам будь-якого віку глибинні моральні й патріотичні цінності, ключові переконання, відповідно до яких ми діємо в різних ситуаціях і розв’язуємо життєві проблеми. У ширшому контексті з описаних у краєзнавчих дослідженнях про минувшину прикладів ми вчимось, як можна і потрібно поводитися в різних історичних ситуаціях. А ще проєкт видання про історію рідного села чи міста, якщо він реалізований на доброму фаховому рівні, сприяє об’єднанню громади. Бо таке дослідження має об’єктом вивчення й аналізу минувшину не просто тієї чи іншої території, а й громади, яка на ній живе.

Любов Соловка зробила короткий екскурс 19 розділами 780-сторінкової книжки, ілюстрованої майже тисячею світлин, понад 120 ксерокопіями архівних документів, карт і планів. Опис історії Крихівців її автори розпочали не від першої писемної згадки про це поселення, а ще з часів неоліту, від яких дійшли до нас артефакти, виявлені археологами на території села та в його околицях. Їхні знахідки свідчать, що на крихівецькій землі були праісторичні поселення людей ще в IV-II тисячоліттях до н. е. Звідки прийшли ті поселенці? Напевно, заінтригують читача вже самі заголовки розділів і підрозділів книжки: «Давні часи. Крехівці/ Крихівці: що в імені твоїм?», «Відгомін давніх кельтів», «Шляхами давньослов’янських топонімів», «Крехівці як плем’я із союзу племен білих хорватів: право на гіпотезу», «Осада і форпост Крехівців у княжі часи».

На сторінках книжки, що побачила світ в івано-франківському видавництві «Фоліант», відтворено з високою поліграфічною якістю перші писемні згадки про Крехівці та шляхтичів із Крехівців і Княгинина (з родини Креховецьких-Княгиницьких). А у фрагменті акта Галицького гродського суду 1619 р. Крехівці згадані вже як новоутворене містечко з великим ярмарком, через яке пролягали міжнародні торговельні транзитні шляхи. «Можна вважати, – виснувала Л. Соловка, – що від містечкового центру на перетині тих шляхів і перейняв естафету Станиславів, заснований польським магнатом Анджеєм Потоцьким».

У книжці на основі архівних документів, а також переказів старожилів розповідається про історію Крехівців в умовах панування на галицьких землях Польщі, згодом – Австрійської та Австро-Угорської імперії і знову Польщі. Читач не лише розумом, а й душею торкнеться тих жорстоких лихоліть, які довелося пережити крехівчанам під час Першої та Другої світових воєн, дізнається про соціально-економічний стан села у період між ними. Висвітлено діяльність у селі протягом цього періоду українських громадських організацій – читалень «Просвіта», «Скала», товариств «Союз українок», «Рідна школа», «Луг, «Сокіл» та інших. Як «жорстоке двадцятиліття» визначили автори книжки період від 1939-го до кінця 50-х рр. Тоді, на початку Другої світової, на Прикарпаття прийшли «перші совіти», а після німецької окупації нашого краю і нацистського терору щодо місцевого населення – «другі». Наведено численні факти репресій тоталітарного радянського режиму щодо жителів Крехівців.

З другого боку, в їхньому середовищі завжди пломенів дух борців за волю й незалежність України. Крехівчани перебували в рядах УСС та УГА, працювали в державних органах ЗУНР, брали участь у підпільній діяльності ОУН, а як вояки УПА – у збройному опорі енкаведистам та посіпакам сатанинської «червоної влади».

Рідко яке прикарпатське село може похвалитися такою галереєю відомих історичних та громадських діячів. Почати цей перелік варто від Івана Креховецького – дідича Крехівців, а в часи Української революції XVII ст. – державного мужа, «правої руки» Б. Хмельницького, визначного дипломата, генерального писаря, генерального судді, полковника Корсунського і Ніжинського. Зі сторінок постають перед читачем і такі постаті, як Антін Дівнич – хорунжий УСС і УГА, Дмитро Селепей – вояк Легіону УСС та Армії УНР, відомий лікар, громадський діяч, о. Іван Ісаїв – парох Крихівців у 1915–1952 рр., державний діяч періоду ЗУНР. Розповідає книжка і про мужніх крихівецьких вояків нинішніх часів – учасників АТО/ООС. Уже за незалежності України було обрано депутатом Верховної Ради п’яти скликань поспіль Лілію Григорович, двох скликань – Володимира Шкварилюка, а в парламенті нинішньої, дев’ятої, каденції представляє інтереси прикарпатських виборців ще одна крихівчанка – Оксана Савчук.

Висвітлено у виданні й етнографічні особливості населення цього приміського села, розвиток тут шкільництва (від дяківської та однокласної парафіяльної до загальноосвітньої середньої школи), культури, медицини, спорту. Справжнє духовне відродження Крихівців відбулося за роки незалежності України. Є у виданні також відомості і про голів Крихівецької сільської ради від 1939 р. і донині.

За словами сільського голови Крихівців Мирона Гаргата, ідея створити історію свого села у місцевих активістів з’явилась давно, одначе для повнокровного втілення її в життя потрібні були кваліфіковані виконавці, які чітко бачили б концепцію задуманого видання. Такими і є автори й упорядники книги Любов Соловка та Олег Жерноклеєв, котрі, працюючи над нею, скористалися і тими матеріалами про минувшину Крихівців, що їх раніше написали сільські ентузіасти. Долучилися до цієї справи як автори і співавтори розділів видання й інші знавці різних галузей сільського життя.

– Усім цим людям я хочу щиро подякувати за участь у підготовці книжки про наше село, – сказав М. Гаргат.

Високо оцінив видану історію Крихівців голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, доктор філософії, член НСЖУ Михайло Косило:

– На перший погляд це ще одна, здавалося б, звичайна книжка краєзнавчого профілю про минувшину звичайного села. Але насправді видання «Крехівці/Крихівці…», як і село, не є звичайними. Воно слугуватиме у повному сенсі цього слова високим зразком комплексного і глибокого науково-дослідницького вивчення історії окремої території. Автори дослідження спираються на широку джерельну базу. Це й архівні документи, й історіографія (література про с. Крихівці та його околиці), й усні оповіді місцевих жителів – очевидців та учасників історичних подій, перекази, які крихівчани передають з покоління в покоління. Увесь зібраний протягом років по крупинці матеріал Любов Соловко та Олег Жерноклеєв ретельно опрацювали й узагальнили. Із 812 населених пунктів Прикарпаття вже мають свою написану й видану історію 216, тепер – і с. Крихівці, яке досі її окремим виданням не мало. Вельми тішуся з того, що висвітлення у книжці такого великого масиву інформації про минувшину цього села допоможе відновити втрачені якоюсь мірою історичні зв’язки між поколіннями його жителів.

З цієї нагоди член президії правління НСКУ М. Косило вручив Любові Соловці високі відзнаки лауреата спілчанської премії ім. Петра Тронька. Так відзначено плідну діяльність авторки й видавчині краєзнавчих книжок задля популяризації знань з історії України, пошуково-дослідницьке подвижництво пані Люби. А вона є співавторкою і виданої позаторік не менш ґрунтовної книжки-літопису «Град над Сагою» – про історію села Чортівця на Городенківщині

Директор обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка Людмила Бабій відзначила і зміст, і побудову видання «Крехівці/Крихівці…»:

– Цінність книжки вбачаю в тому, що текстова її частина ґрунтується на документальних даних, а не на голослівних твердженнях. Її довідковий апарат побудований на наукових засадах, і це полегшить зацікавленому читачеві пошук додаткової інформації про якесь явище, факт, подію із життя села. Видання приваблює й візуально – тут дуже багато світлин. На мій погляд, с. Крихівці може по праву пишатися тим, що має таку книжку про свою минувшину і сьогодення. Щиро вдячна сільському голові Крихівців Миронові Гаргату за те, що подарував це цінне видання нашій книгозбірні.

Вагомим здобутком Л. Соловки та О. Жерноклеєва на ниві наукового краєзнавства вважає «Крехівці/Крихівці…» і завідувачка відділу краєзнавчої літератури бібліотеки Оксана Шаран:

– Видання цих авторів є вже у фондах нашого відділу. Як-от «Жива парафія» – книжка, яку вони написали зовсім не випадково. Адже подружжя науковців є активними членами парафії Святих рівноапостольних Кирила і Методія (Крихівці–Долина).

Про неабияке значення для крихівчан видання про історію, розвиток упродовж століть господарської, освітньої, культурної, духовно-релігійної царин життя їхнього села говорили на презентації книги і парох згаданої парафії о. Йосафат Бойко, сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці о. Микола Мазурик, заступниця сільського голови Надія Фотуйма, директор сільського Народного дому Іван Малик, корінний крихівчанин місцевий краєзнавець Микола Черевко, який збирав від односельців усні свідчення і старі родинні фотографії до книжки, завідувачка відділу археології Івано-Франківського краєзнавчого музею Марія Вуянко, літературний редактор видання – викладач-методист Івано-Франківського коледжу ПНУ ім. В. Стефаника Ярослава Івасів. А директор місцевого ліцею Світлана Каспрук сказала, що ця книжка виховуватиме в учнів любов до своєї малої батьківщини, сприятиме збереженню своєрідності й автентичності їхнього села. Бо без знань тієї місцевості, де коріння людини, не можна говорити про її національні свідомість, гідність, ідентичність. Отож, щоб пишатися історією рідного села, діти мають насамперед її знати. На заняттях краєзнавчого гуртка учнів ознайомлюватимуть зі змістом книжки, яку можна назвати енциклопедією Крихівців. Примірники видання подарувала ліцею сільська рада, яка профінансувала цей масштабний видавничий проєкт.

Іван ГАВРИЛОВИЧ

Заслужений журналіст України, спеціальний кореспондент газети "Галичина"


Переглядів: 168 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024