У 1927 році директором української гімназії в Станиславові фактично став Данило Джердж, хоч офіційно він був затверджений на цю посаду лише 26 січня 1929 року.  Як згадували його учні, директор користувався загальним авторитетом, мав добре почуття гумору і вмів знайти підхід до учнів.

Данило Джердж очолював гімназію до 1933 року. В 1938 році в його сім’ї сталася трагедія, яка глибоко вразила жителів Станиславівщини. В Данила Джерджа і його дружини Марії було троє дітей – син Михайло і доньки Меланія та Софія. В лютому 1938 року, перебуваючи в гостях у свого діда, обидві доньки директора покінчили життя самогубством.

Як повідомляла газета «Діло», «в Сільці коло Єзуполя, на приходстві о. Петра Янкевича знайшли домашні дня 21 цього місяця у калюжі крови двох дівчат, доньок емеритованого директора гімназії Джерджа зі Станиславова, Софію та Меланію, з підрізаними жилами. Нещасні дівчата приїхали з матір’ю в гості до діда о. Янкевича. Жахливий випадок викликав у цілій околиці велике вражіння. Одна з дівчат мала 21 рік, друга 23 роки. Слідство ствердило випадок самогубства. Що було причиною самогубства, невідомо».

Зазначалося також, що у день самогубства дівчата поводилися цілком безтурботно і весело, сміялися, розважали рідних грою на фортепіано. Лише ввечері вони попросили служницю принести їм теплої води для вмивання і зачинилися у своєму покої. У передсмертній записці доньки директора просили нікого не звинувачувати у їхньому вчинкові, поховати їх в одній могилі й поставити на ній простий березовий хрест.

Як стверджували знайомі сестер, причиною їхнього самогубства могли бути «депресія і психологічне заломлення». Данило Джердж тяжко пережив цю втрату. Він навіть не захотів залишатися в Станиславові й на деякий час оселився у селі Ямній біля Микуличина.

Газета «Діло» від 25 лютого 1938 р. Підготувала Олена БУЧИК