На території палацу Потоцьких в Івано-Франківську дослідники виявили частини фундаментів втраченого крила будинку й паркану оборонного муру, залишки конструкцій водостічного колектора, а також фрагмент цегляної доріжки. У траншеях і відвалах науковці знаходять, зокрема, уламки керамічного посуду, скла, фрагменти виробів з міді, бронзи та кісток. Знахідки датуються періодом від кінця XVII до початку XX століть. На ці артефакти натрапляють працівники, які прокладають комунікації водопостачання і водовідведення на території палацу, передає КУРС з посиланням на Суспільне.

“Як ми попередньо думаємо, це частина фундаментів втраченого другого крила палацу. Він був зведений у 1680-х роках, коли фортечні укріплення, які були у вигляді шестикутної зірки, реконструювали й додали муровану резиденцію палацу. Очевидно, це є XVII — початок XVIII століття. У цій частині знайшли мідну гільзу 1916 року, дуже багато кераміки — чорної із зеленою поливою”, — розповідає архітекторка комунального підприємства “Простір інноваційних креацій “Палац” Анна Сербин.

З її слів, головну знахідку дослідники виявили під час того, як комунальники прокладали комунікації на території палацу Потоцьких.

За тим, щоб працівники спецтехнікою не пошкодили жодну історичну пам’ятку, стежить співробітниця Охоронної археологічної служби України Каріна Сухорукова.

“Зараз наше завдання — стежити за тим, щоб будівельники не зруйнували конструкції, які трапляються їм у траншеях, поки вони прокладають комунікації. Надалі будуть проведені масштабні археологічні дослідження. Ми зупиняємо роботи, коли натрапляємо на якісь великі архітектурні структури. Тоді їх обстежуємо, розчищаємо, намагаємося зрозуміти їхні габарити, щоб з’ясувати, як їх обійти”, — каже Каріна Сухорукова.

Під час рятівних археологічних робіт дослідники також виявили частини водостічного колектора і цегляної доріжки. Її вимостили між колишнім хірургічним корпусом і флігелем 1895 й 1780 років спорудження відповідно, розповідає кастеолог та історик Зеновій Федунків. Доріжку вимостили з надщербленої цегли з цих двох будівель.

“Що цікаво: плиткою вимощені шість цегляних пластів. Маємо шість пластів, пересипаних десь піском, десь — взагалі цегла на цеглу покладена. Це період уже після побудови цього будинку — початок XX століття. Кахлі не становлять такої великої цінності для дослідників, тому що вони вторинно перекладені, тобто звідкись принесені сюди. Але цінні речі є, як-от кераміка, фрагмент глечика”, — розповідає Зеновій Федунків.

Складність дослідження комплексу палацу Потоцьких зумовлений тим, що його розбудова поділена на два великі періоди, продовжує історик. Перший, замково-палацовий, тривав з 1690 до 1802 року, другий, шпитальний, — з 1802 по 2004.

“У другому періоді більшість об’єктів наклалися і знівелювали ранні періоди, які нам цінніші, які репрезентують цю територію”, — говорить Зеновій Федунків.

До прикладу, ще одна знахідка дослідників — частина паркану оборонного муру палацового періоду. Комунальники натрапили на неї, копаючи траншею в колишньому хірургічному корпусі, розповідає співробітниця Охоронної археологічної служби України Каріна Сухорукова.

За її словами, біля частин фундаментів у траншеях і відвалах дослідники знаходять також фрагменти кісток людей і тварин, керамічних виробів, зокрема пляшок чи глечиків, скла, виробів із бронзи, міді чи каменю. Знахідки датуються періодом від кінця XVII до початку XX століть.

“Будівельники нам передали частину люльки. Вона знайдена всередині корпусу. Скоріш за все належить до об’єкта, який передував створенню будинку і зберігся, і навіть самому комплексу палацу Потоцьких. Остання найцікавіша знахідка — кістяна прикраса. Будівельники робили котлован, щоб поставити машину, і з відвалу, з великої купи сміття дістали таку знахідку”, — каже Каріна Сухорукова.

Вона говорить, що зараз найголовніше — врятувати й зафіксувати знайдені пам’ятки. Опісля місця, де їх виявили, позначають на мапі палацу, щоб їх легше було знайти під час повноцінних археологічних досліджень.

За словами директора комунального підприємства “Простір інноваційних креацій “Палац” Володимира Гайдара, водокомунікації на території палацу Потоцьких проводять до всіх корпусів. Роботи виконують за ґрантові гроші від Програми розвитку ООН у межах проєкту реставрації колишнього хірургічного корпусу.