Етнічна карта Європи, що складалася тисячоліттями, складна і заплутана. На світанку історії народи приходили і осідали тут, змінюючи один одного. І кожен народ вніс свою лепту в будівництво великого будинку європейської культури. Приносили вони і свої таємниці, багато з яких не розкриті і донині. Така таємниця пов’язана і з Галіцією (Галичина, Західна Україна). Із цією землею пов’язані долі багатьох народів і в першу чергу кельтів. У стародавності їх називали галлами або галатами. Вчені ставлять значення їх культури в один ряд з досягненнями античного світу. Зараз від кельтів-галлів залишилися деякі народи – ірландці, горці Шотландії і деякі інші на північному заході континенту. Але багато століть тому все було інакше... Задумайтесь, що спільного між древньою назвою Франції – Галлія, Галісіею в Іспанії, Галатією у Малій Азії, містом Галац на Дунаї і Галичиною? Колись вони були покриті поселеннями і містами кельтів. Крім кельтського походження назви Галичини, можна привести ще кілька прикладів. Назву регіону Бойківщина (Карпати) пов’язують із етнонімом кельтського племені бойїв, що жило тут більш як дві тисячі років тому. Кельтам вдалося розгромити древню цивілізацію етрусків. Під мечами кельтів здригнувся Рим в 390 році до н.е. Вічне місто було розграбоване і спалене. Олександр Македонський на Балканах в 335 році до н.е. не ризикнув вступити в бій з ними. Карпатська низина та інші західні райони стали базою, звідки кельти робили свої набіги на інші країни, і бастіоном, що захищав самих кельтів зі сходу. Кельтське походження назви Галичина, підтверджується археологічно. Відомо, що кельти побували і у Північному Причорномор’ї. В ІІІ столітті до н.е. їх племена загрожували грецькій колонії Ольвія (біля сучасного Миколаєва). Вгасання і загибель кельтської культури в Україні - І століття н.е. Це пов’язано із приходом нових племен – дакійців (Дакія-Румунія). Рим довгий час платив більшу данину дакам. Але після того, як римський імператор Траян в 101-106 р. скорив Дакію, велика кількість даків перейшли на територию Галичини. Говорять також, що назва Галичини пов’язана з волоським словом (галос - halos - кам’яна сіль). Через Карпатські перевали проходив стратегічний соляний шлях, що зв’язував галицкі землі з іншими європейськими державами. Про соляні шахти Галичини знали римляни. Під час кривавих римсько-дакійських війн у північно-східні Карпати в 212-214 рр. імператором Каракаллою були переведені з Дакії "Перша Іспанська когорта” і "Мавританська когорта”. Вони воювали проти племен, які були союзниками Дакії, а також охороняли торгівельні конвої, супроводжували поважних осіб, які через перевали Карпат тримали шлях до Паннонії (одна з римських провінцій, територия Угорщини). У Карпатах збереглося безліч назв – "римська гора” (м. Старий Самбір, соляні шахти), "римський колодязь” та інше. Дотепер у Карпатах гарних і сильних хлопців називають легінями. Це слово не слов’янского походження. Воно бере свій початок від римських легіонерів. Підготував Іван ДРАБЧУК |
