Субота, 25.05.2024, 14:26:41

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2019 » Травень » 13 » Станиславівські оголошення: будинки-трансформери старого міста
10:14:16
Станиславівські оголошення: будинки-трансформери старого міста
Серед давніх будівель Івано-Франківська є такі, що дійшли до нас не у первісному, а у значно зміненому вигляді. Але це зовсім не зменшує великої цінності цих будинків-трансформерів для міста.
Один з найвідоміших "трансформерів", пасаж Єґера, зараз перебуває на межі руйнування (вул. Січових Стрільців, 16). Він не завжди був таким, як ми звикли його бачити.
В середині ХІХ століття на цьому місці збудували двоповерхову кам’яницю у класичному стилі, з портиком і чотирма колонами. В будівлі розміщалися редакція газети "Дзєннік станіславовскі" та приймальна лікаря Якуба Бірера, колишнього штабного лікаря.
Нещодавно краєзнавець Сергій Петрицький виклав у мережі цікаве фото затопленого Станиславова у червні 1897 року. На ньому чітко видно вивіску цукерні, що знаходилась у цій будівлі, а офіціант закладу вийшов і спостерігає за стихійним лихом. Цукерня належала Юзефу Збєґені, який у 1880-х роках був кондитером у Кракові, а пізніше переїхав до Станиславова і в 1893 р. розмістив свій заклад у кам’яниці з колонами. На початку ХХ ст. власником будівлі став Озіяш Герш Єґер. Протягом 1908-1910 років новий власник її капітально перебудував, пожертвував портиком, але наростив третій поверх.
Вимушеним "трансформером" став станиславівський театр, тепер Обласна філармонія. Його збудували в 1891 році, й виглядав він дуже ошатно – мав портик з колонами, фасад прикрашала багата ліпнина. Над наріжною частиною височів купол зі шпилем, який увінчувала арфа.
Під час Першої світової війни в театр влучили кілька снарядів. Вони зруйнували крило від вулиці Курбаса, пробили дах і пошкодили дерев’яні конструкції. Протягом 1928-1929 років театр реконструювали у стилі функціоналізму за проектом Станіслава Трелі. Зник пишний декор, вікна стали прямокутними, замість портика з’явився масивний балкон.
Така ж доля спіткала і знаменитий пасаж Гартенберґів. Під час Першої світової війни і пасаж, і прилеглі будинки були повністю зруйновані. Спочатку власники взагалі не хотіли його відновлювати, а планували збудувати сім нових кам’яниць. Але потім Польщу накрила економічна криза, й Гартенберґи продали руїну магістрату. Протягом 1926-1927 років коштом міської влади пасаж реконструювали. Кам’яниць, які раніше його оточували, більше не було, тому в стінах павільйону прорубали великі вітринні вікна.
В 1906-1908 роках велику трансформацію пережив міський вокзал. Залізничний рух пожвавлювався, і невеликий вокзал став явно затісний, тож міська Дирекція залізниці звернулась до міністерства з проханням про його розширення.
У грудні 1904 р. архітектор Ернест Баудіш запроектував нову будівлю у стилі неоренесансу. Вона була значно просторішою, мала довжину по фасаду 200 м і великий купол у центрі. "Старий вестибюль мав 110 м², новий буде мати 293, почекальня третього класу мала 54 м², нова 66", – описувала проект нового двірця газета "Кур’єр станиславівський" від 13 січня 1907 року. Почекальню другого класу, навпаки, зменшили, зате зал очікування першого класу значно збільшився.
Теперішня катедра – архікатедральний собор Воскресіння Христового – теж дійшла до наших днів у зміненому вигляді. В 1729 році храм освятили, але вже в 1752 році він потребував реконструкції через слабкий фундамент. Після руйнувань Першої світової війни протягом 1922-1923 років провели реконструкцію, після якої барочні шоломи веж стали вужчими і вищими. Ескізи створив львівський архітектор Іван Левинський.
Станиславівська Каса ощадності (тепер вул. Мазепи, 14) стала трансформером ще до того, як її побудували, адже початковий проект був зовсім інакшим. В 1882 році оголосили конкурс на найкращий проект, а через два роки будинок уже звели.
Ось як писав про трансформацію Каси ощадності станиславівський журналіст Владислав Цесельський: "Поверхня даху, яка висувається на цоколь подвійної висоти, надає будівлі характеру, знаного фахівцям як "буржуазні бельгійські будинки". В кінцевому варіанті цей французько-бельгійський проектний обрис було піддано модифікаціям, продиктованим місцевими смаками й кліматом. Боки даху стали більш пологими, фасади знизу втратили пласку поверхню, а натомість прикрасилися шпарами між цеглинами і орнаментом у стилі рустика. Ризаліт даху зменшили до карнизних виступів при вході та пілястр, які своєю довжиною сягають балкона. Зовнішні бельгійські сходи, що йшли під склепіння коридору, прибрали. Будинок неначе споважнів і став схожим на наших пань, які зі скромності ховають ніжки під шатами". На думку журналіста, ця трансформація лише прикрасила кінцевий вигляд споруди.
Олена БУЧИК

Переглядів: 298 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024