Середа, 22.05.2024, 03:48:54

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2017 » Вересень » 10 » Станиславівські оголошення: про Першу світову війну, дефіцит і товари по талонах
12:56:49
Станиславівські оголошення: про Першу світову війну, дефіцит і товари по талонах

Багато хто ще пам’ятає 80-роки, коли товари першої необхідності були дефіцитом і придбати їх можна було лише по талонах. Але то був не єдиний такий період в історії нашого міста.
Від нестачі продовольства мешканці Станиславова страждали також і під час Першої світової війни.

Бракувало буквально всього – хліба, муки, масла… Не було також чаю, який і в благополучні довоєнні роки продавався лише в магазинах делікатесів чи колоніальних товарів, тобто тих, які завозилися з колоній європейських держав. Щоб знайти заміну чаю, мешканці Станиславова вирушали на вулицю Липову, теперішню Шевченка. Там росли липи, які щороку дарували ароматний цвіт. Цей цвіт жителі міста зривали й заварювали з нього чай замість звичайного чорного.

Але найважче було переносити нестачу хліба, адже в постачанні муки до міста нерідко траплялися перебої. 21 листопада 1915 р. наказом намісництва були введені хлібні картки для контролю споживання хліба і муки. Одна картка давала право придбати 200 грамів муки в день на одну особу чи 280 грамів хліба.

Картки видавалися окремо для кожної особи і щотижня мали інший колір. Вони складалися з 28 талонів, на кожен з яких можна було придбати 70 г. хліба чи 50 г. муки. При покупці буханця хліба, який важив 980 г., продавець відрізав від картки 14 талонів, при покупці кілограма муки – 20. Невикористані талони пропадали, отоваритися на них наступного тижня не дозволялося. Видавали картки в спеціальних пунктах видачі у певні визначені дні. Хто не отримував картки у визначений день, потім уже не міг їх забрати, бо пункти видачі зачинялися. Як не дивно, черг не було, бо пунктів видачі в місті працювало багато.

Як бачимо з повідомлення в “Кур’єрі станиславівському” від 21 листопада 1915 р., все місто було заклеєне плакатами, які повідомляли про хлібні картки, і газета закликала читачів уважно з ними ознайомитися. В разі будь-яких питань можна було звернутися до магістрату в кабінет 59 на третьому поверсі, де знаходився центр роздачі хлібних карток.

Далі картки і талони стали звичним атрибутом життя містян. В 1917 р. за картками почали продавати гас і свічки, щоправда рахували їх не в штуках, а в кілограмах. В місяць на одно помешкання видавали трохи більше кілограма свічок. Тоді ж преса “ощасливила” читачів повідомленням, що незабаром і взуття не можна буде придбати вільно. 21 вересня 1917 р. були введені картки на покупку тканин для пошиття одягу, готовий одяг також продавали по талонах. В 1918 р. до дефіцитних товарів додалися ще мило і тютюн.

Не дивно, що в місті траплялися крадіжки карток на покупку товарів. В грудні 1917 р. власниця крамниці пані Бурчикова повідомила до магістрату, що в неї вкрали тисячу карток на продаж гасу. Магістрат прийняв рішення змінити вигляд карток на гас, аби злодій не міг скористатися з украдених карток.

Траплявся у житті мешканців Станиславова й більш екзотичний дефіцит. В 1916 р. заговорили про дефіцит … чоловіків. Містом ходили поголоски, що в деяких місцевостях влада навіть хотіла запровадити багатоженство. Через великі втрати чоловічого населення під час війни багато жінок не могли знайти собі пару. Але це рішення так і не було прийняте, бо проти нього висловили протест самі жінки.

В лютому 1918 р. в місті гостро відчувався брак льоду. Через аномально теплу зиму лід і сніг не утворювались, від чого страждали м’ясники і ресторатори, бо вони не могли належно зберігати харчові продукти. Лід доставляли зі ставків барона Ромашкана в парку, але його кількість усе одно була дуже малою.

Як же мешканці Станиславова ставились до такого тотального дефіциту? В 1917 р. преса зауважила, що їхня реакція була варта поваги. Вони поводились гідно і спокійно. Протестів практично не було, навіть під час поодиноких страйків люди утримувались від агресії. Адже вони добре розуміли, що така складна ситуація спричинена об’єктивними обставинами і не є виною міської влади. “Війна має велике педагогічне значення, – зауважував дописувач “Кур’єра станиславівського” в 1915 р. – Ми споживаємо менше м’яса, зі значно більшої повагою ставимось до хліба, відмовляємось від тютюну й алкоголю. Після війни ми станемо менш вимогливими й більш витривалими. Нам тепер легше відмовлятися від речей надмірних і зайвих – мода, розкіш і делікатеси, без яких ми не уявляли життя у довоєнні роки. Ми проходимо хорошу школу ощадливості, набуваємо стриманості, яка обов’язково придасться нам у майбутньому”.

Олена БУЧИК


Переглядів: 345 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024