Сьогодні, 17 вересня, в Івано-Франківську провели відкритий історичний диспут.
На ньому історики порушили питання радянської окупації, адже саме сьогодні, 17 вересня відзначають 80-ті роковини першої радянської окупації.
17 вересня 1939 року, після підписаного з нацистською Німеччиною таємного пакту Ріббентропа-Молотова, називаючи це захистом «єдинокровного» населення Західної України та Західної Білорусії, радянські війська окупували східну частину Польщі. Операція завершилася вже за тиждень виходом на Західний Буг і Сян, тоді Польща вдруге за свою історію перестала існувати, як держава. 18 вересня більшовики зайняли Луцьк і Івано-Франківськ.
Цей життєвий період вважають найважчим для українського народу. За словами Ярослава Коретчука, директора Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби, вже за місяць після приходу радянської влади почалися перші арешти. Вони спонукали частину українців перейти в нелегальне становище, вони намагалися прорватися закордон. На кордоні неодноразово траплялися сутички із так званими нелегалами, часто вони завершувалися плачевно.
«Ця дата різко змінила життя мешканців Західної України. До того часу уявлення про СРСР було різним, в той час почалися перші депортації і українці різко відчули різницю між Москвою і тією частиною Європи, до якої вони відносилися до 1939 року», – пояснює Сергій Адамович, доктор історичних наук.
Іван Бондарев каже, що деякі люди і справді радісно зустрічали радянську владу, втім далеко не всі.
«Найбільше радянську владу вітали євреї, дуже негативно ту владу сприйняли поляки, як втратили свою державу. Українці тоді зайняли позицію очікування. В першу чергу машина НКВС взялася за держслужбовців, які займали вищі посади за часів Польщі», – каже Бондарев. | 
