Рік тому в селі Космачі Косівського району розпочали реконструкцію даху церкви святих апостолів Петра і Павла. Тоді ж з ініціативи парафіян замінили головний хрест на центральній бані церкви. Це викликало неоднозначну реакцію громади села та зокрема депутатів рад різних рівнів, оскільки церкву занесено до державного реєстру пам’яток історії та культури національного значення і відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» знімати чи замінювати хрести заборонено. Церковна ж громада хоче замінити разом з дахом і всі хрести. Нині храм належить місцевій громаді Української православної автокефальної церкви. Парафіяни самотужки збирала кошти на реконструкцію даху й переконують, що замінили хрести з практичних міркувань, адже старі вже поржавіли і могли пошкодити нову покрівлю. Отець Василь Гунчак розповів, що в церкві все робиться з ініціативи парафіян та за їхньої згоди. «Та бляха, що вкриває церкву, не змінювалась від 70-их років, вона вже почала ржавіти зісподу, де –не- де почало протікати. Те, що наша церква -пам’ятка архітектури, заговорили лише тепер, а коли ми взялися перекривати дах, ніхто нічого про це не казав. Протягом двох років збирали кошти, просили спонсорів, щоб нам допомогли, і не підозрювали, що це може викликати конфліктну ситуацію. Хрести старі, поржавіли. І. наскільки я знаю, у 70-их роках їх уже знімали і перековували та доробляли, використовуючи зварювальний апарат», – пояснив причину заміни хрестів настоятель церкви. Депутати Космацької селищної та Косівської районної рад вирішили поговорити з громадою і роз’яснити, що порушується законодавство України, та й церква, на їхню думку, втрачає автентику. Зокрема Роман Матейчук, депутат Косівської районної ради, наголосив, що «тільки з дозволу департаменту охорони культурної спадщини при Міністерстві культури можна було проводити будь-які реконструкційні роботи. У дозволі, який був наданий пізніше, було чітко вказано, що можна проводити реконструкцію даху без зміни конфігурації куполів і чітко чорним по білому написано: без зняття хрестів. Наша позиція, депутатського корпусу, не втручатися в релігійні питання. Ми чітко стоїмо на тому, що є Закон України «Про охорону культурної спадщини», який забороняє без належних дозволів проводити такі роботи, які проведені біля даної церкви». Питання заміни хрестів на храмі набуло неабиякого розголосу. Ще у грудні 2011 року начальник управління культури Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак звернувся до Державної служби з питань національної культурної спадщини з проханням застосувати передбачені законодавством України санкції до порушників. Згідно з документом, основне порушення - це заміна хреста на завершенні центральної бані на православний Московського патріархату. Настоятель же храму запевняє, що хрест український. «Хрест є Божий, він не може бути католицький чи православний, він одну символіку несе - хреста і нічого іншого, а вже художнє оздоблення може бути різне. Трираменний хрест – це хрест східного обряду українців, і тут нема нічого московського, немає того, в чому нас звинувачують. Сенс не в тому щоб поміняти хрест, а в тому, щоб зберегти церкву», – наголосив отець Василь Гунчак. Сільський голова також проти встановлення нових хрестів. Він каже, що церква святих апостолів Петра і Павла є найстарішою спорудою в селі, це візитна картка Космача. «Церква збудована більш як сто років тому, тоді була австрійська держава, вона не мала церкви, відокремленої від держави, церква належала до держави. Хрести ті три, які залишились на церкві, як і інші два, були ковані у Відні й привезені сюди. Це раритет, історична пам’ятка. Сама церква входить до історичних надбань українського народу, ця церква знаменита тим, що тут співав хор Михайла Мороза, тут хрестили В’ячеслава Чорновола і відбувалося чимало інших визначних подій. Сама назва церкви багато до чого зобов’язує. Під цими хрестами молилось не одне покоління космацького люду. Це надбання цілого села, адже на сьогоднішній день це єдине, що в нас залишилось у Космачі зі старовини. Я вважаю, що заміна хрестів – ганебне явище не тільки для нашого Космача, а й для цілої Гуцульщини. Як на мене, то на історичній пам’ятці мають бути історичні хрести, які сто років тому на неї поставлені», – поділився своїми думками сільський голова Дмитро Пожоджук. Цього літа на церкві замінили один з чотирьох менших хрестів. Ті, що зняли з храму, зберігаються в господарських будовах, що належать церкві. Депутати переконані, що їх можливо відреставрувати, це обійдеться набагато дешевше, ніж купувати нові. Для журналістів винесли найбільший хрест на подвір’я. З першого погляду важко визначити справжній стан хреста, але депутат районної ради Петро Реведжук, оглядаючи хрест, розповів нам, що може бути. «На хресті є позлітко, його колись зробили, звичайно, воно вже неактуальне і має непривабливий вигляд. Його просто паяльною лампою треба обпалити. Є різні засоби проти іржі, ними треба це покрити, почистити хрест, дати на гальваніку - і буде як новий. Під жовтий колір можна так само гальваніку зробити, як і ті хрести нові, що встановили. Такі реконструкційні роботи коштуватимуть десь 5-6 тисяч гривень, а люди кажуть, що за найбільший новий хрест дали 20 тисяч гривень», – поділився роздумами пан Петро. Церковна громада Української православної автокефальної церкви не проти поставити старі хрести назад, якщо ті хтось відреставрує, але й проблеми у встановленні нових не вбачає. Довший час біля церкви тривала суперечка. Там же депутати Косівської районної ради збирали підписи під зверненням до Президента України та Генерального прокурора, в якому просять високопосадовців допомогти зберегти пам’ятку національного значення. Оксана Островська, шеф-редактор тижневика "Коломийські ВІСТИ" |
