Четвер, 25.04.2024, 07:08:56

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
 
Архів новин
Головна » 2019 » Серпень » 4 » Технічна історія Коломиї VII. Фотосправа (Продовження). Міжвоєнна доба: професіонали й любителі
21:48:40
Технічна історія Коломиї VII. Фотосправа (Продовження). Міжвоєнна доба: професіонали й любителі

Крім професійних фотографів, які мали власні фотосалони, існували й фотографи-аматори. Це менш досліджена сторінка коломийської історії. Відомо, що за цісарської доби фотографією захоплювався польський педагог Генрик Ґонсьоровський (1878 – 1947), який на початку 1900-х жив і працював у Коломиї. Як активний член коломийського Чорногірського відділу Польського Татранського товариства він мандрував Карпатами, вивчав їх, колекціонував предмети гуцульського мистецтва, а також фотографував гори, природу, етнографічні й побутові сюжети.

Можна припустити, що незначна кількість коломийців мала власні фотоапарати, якими знимкувала родинні й міські події.

Ймовірно, від кінця 1890-х у Коломиї періодично влаштовували фотовиставки.

 

***

 

Міжвоєнний період мав свої особливості. Щодо світливства, то українці Галичини згуртувалися в "Укрфото" з осідком у Львові, видавали журнал "Світло й Тінь", організовували скромні фотовиставки в читальнях "Просвіти" чи книгарнях, діяли фотогуртки в гімназіях.

Любителям фотосправи крамарі пропонували широкий асортимент європейських фотоапаратів: від дорогих "Ляйки" й "Контакси", які коштували понад 1300 злотих, до дешевих пластмасових "Ліліпутів". Особливими були об’єктиви фірм "Ельмар" і "Сулітар", а також різні фотоаксесуари німецьких, анґлійських і швайцарських виробників.

У міжвоєнний період в нашому місті діяло кілька фотоательє, насамперед ще з передвоєнного періоду – провідного фотографа, австрійця А. Кіблера, гебрея В. Айбля, українки М. Гнатковської і короткий період українця Миколи Сеньковського.

Коломийська газета "Жіноча доля" повідомляла, що 1932 р.: "...в Коломиї (вул. Пілсудського) відкрила перше Українське фотографічно-артистичне ательє п. М. Гнатківська й виконує всі фотографічні роботи дешево й гарно". Містилося воно на вул. Ю. Пілсудського, 16, тепер вул. В. Чорновола. Там працювала впродовж 1932 – 1944 р., доки з чоловіком-поляком М. Жидлом не переселилася до Польщі, де у м. Олаві також провадила приватне фотоательє.

Михайлина Гнатковська (1895 – 1996) була донькою викладача Школи деревного промислу в Коломиї. Виростала й формувалася в нашому місті, а фотосправи навчалася у провідного коломийського фотографа того часу А. Кіблера. Місцеві українці в 1930-і частіше ходили до фотоательє Мишки, як називали Гнатковську, аніж до інших фотографів. Знимкувала при світлі, зрідка використовувала паспарту, прибивала штемпелі зі своїм прізвищем українською і польською мовами, а під час війни – з прізвищем чоловіка. Працювала стаціонарно і виїжджала в навколишні села й містечка.

Залишила вартісні світлини коломийських осіб та відомих людей, зокрема фото Анни Шкрібляк, доньки Василя Шкрібляка з родини славних гуцульських різьбярів з с. Яворова на Косівщині.

 

***

 

Відомо, що в 1930-і в Коломийській гімназії існував фотогурток, яким керував професор Орест Кузьма і трохи професор Роман Шипайло. Поодинокі гімназисти мали фотоапарати.

Треба кількома словами згадати Ореста Кузьму, який був сином видатного педагога й громадсько-політичного діяча Леонтія Кузьми і від 1897 р. жив з батьками у Коломиї. Закінчив тутешню гімназію (1913), а 1918 р. – філософський факультет Віденського університету. У цьому виші також вивчав фотосправу. Під час Першої світової війни служив у Лєґіоні УСС, де працював у відділі цензури (1916–1918). У той період відкрив у м. Відні власне фотоательє, в якому зробив надвартісні світлини січових стрільців, а водночас з фотографій видав низку листівок на тему народного побуту й природи, української історії, чільних національних діячів. Ці листівки здебільшого підписував двома мовами – українською і есперанто. В українській філокартії видані Орестом Кузьмою поштові картки вважаються раритетними.

Наприкінці літа 1918-го Орест Кузьма повернувся до Коломиї і жив тут до кінця свого життя, за винятком періоду сибірської каторги. Викладав у Коломийській гімназії, де й вів гурток фотосправи. Без відповіді залишається запитання: чи міг бути в Коломиї Орест Кузьма наприкінці 1911 р., коли сюди востаннє приїжджав Іван Франко і мешкав у їхній оселі? А якщо був, то чи фотографував Каменяра? Наразі не виявлено жодної світлини перебування Івана Франка в Коломиї, хоча свого часу у розмові з працівницею фотоательє А. Кіблера Марією Копчук я почув від неї, що Кіблер фотографував Івана Франка, Кирила Трильовського та якогось відомого польського артиста. Однак підтверджень цьому наразі не знайдено...

 

***

 

Щодо аматорів, то цікаву інформацію виявив свого часу Василь Нагірний у польському журналі "Wiadomosci Fotograficzne" за 1935 р., який видавав Казимир Ґреґер у Познані. Поміж іншими, там опубліковано три фотороботи коломийських авторів: "Ліс" і "Захід сонця" М. Мілевського та "Зима" Ореста Костюка. На жаль, про цих осіб ми нічого не знаємо...

Професійним фотографом з українців була донька професора Коломийської гімназії Остапа Світлика – Ксенія Світлик (1911 – 2003). Після закінчення Коломийської жіночої гімназії УПТ вона закінчила Варшавську державну фотографічну школу (1936). Поміж 15 студентів на курсі Ксенія Світлик була єдиною українкою. У 1936 р. в салоні Фотографічного товариства Польщі відбулася виставка студентів школи, на якій наша коломийська фотографка здобула перше місце. Президент м. Варшави нагородив її з тієї нагоди книжкою. До слова, пані Ксенія показувала мені цей дарунок на поч. 1990-х, коли я довго спілкувався з нею в її оселі на вул. Українській. Відтак вона працювала фотографом Академії Мистецтв у Варшаві. А потім настав горезвісний 1939-й. У 1941 – 1943 рр. К. Світлик завідувала фотоательє у Львові. Використовувала німецький похідний фотоапарат "Ляйка". У 1941 р. талановита фотомисткиня зафіксувала на плівку чимало вартісних історичних світлин, які згодом упорядкувала в альбом "Космач. 1941". А в Коломиї вона сфотографувала резонансне Свято зброї (1941), коли в місті вже порядкували німці, але ще толерували українців і дозволили їм масовий парад. Негативи з тих світлин К. Світлик за Союзу надійно сховала, а за України відкопала і зробила знову фотографії, які тепер є великою історичною вартістю. Їх також використано в багатьох книжках. Свого часу я вмістив нарис про Ксенію Світлик у коломийській газеті, а в своїй колекції зберігаю кілька її світлин. У Музеї історії Коломиї відбулася виставка "Світло і тіні Ксенії Світлик" (1998).


***

 

У період Другої світової війни й надалі працювали фотоательє Александра Кіблера та М. Жидла і Михайлини Гнатковської. У колекціонера Володимира Гавриленка я бачив світлини, які зробили в ті 1940-і ще інші фотографи: українець Б. Третяк, який мав ательє на вул. Головній, 26; поляк Кароль Залєнські; якийсь Каст (Kast), можливо німець.

(Далі буде)

Микола САВЧУК


Переглядів: 370 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024