Анонси подій |
|
|
|
Головна » 2019 » Серпень » 04
Крім професійних фотографів, які мали власні фотосалони, існували й фотографи-аматори. Це менш досліджена сторінка коломийської історії. Відомо, що за цісарської доби фотографією захоплювався польський педагог Генрик Ґонсьоровський (1878 – 1947), який на початку 1900-х жив і працював у Коломиї. Як активний член коломийського Чорногірського відділу Польського Татранського товариства він мандрував Карпатами, вивчав їх, колекціонував предмети гуцульського мистецтва, а також фотографував гори, природу, етнографічні й побутові сюжети.
Можна припустити, що незначна кількість коломийців мала власні фотоапарати, якими знимкувала родинні й міські події.
...
Читати далі »
Переглядів:
413
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
04.08.2019
|
Над творенням Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського працювали цілі покоління самовідданих людей, про яких, на жаль, залишилося не так уже й багатого спогадів.
Засновником і багаторічним директором музею був Володимир Кобринський (1873–1958), залізничник за професією, палкий шанувальник і збирач творів народного мистецтва.
Під назвою "Український Народний музей ім. о. Йосафата Кобринського" від 1926 р. музей працював на громадських засадах. У 1930-их він став одним із перших
...
Читати далі »
Переглядів:
347
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
04.08.2019
|
Три роки тому у Верховині відкрився інтерактивний музей "ГалЄрія традицій та обрядів", де можна не лише дізнатися про історію та життя гуцулів, але й посмакувати їхню традиційну їжу, почути казки та легенди Карпат і приміряти давній одяг горян.
Доїхати до «Музею галЄрії традицій та обрядів» можна двома шляхами. Перший – з Івано-Франківська до Верховини через Яремче. Або через Коломию і Косів. У Верховині місцеві підкажуть, як доїхати до “ГалЄрії” Павли Рашковської, яка майже 20 років проводить у Верховині екскурсії.
...
Читати далі »
Переглядів:
312
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
04.08.2019
|
На храмове свято, у день святого пророка Іллі, в с. Дора, що на Яремчанщині, відзначили ювілейний рік священномученика Климентія Шептицького.
Він був засновником цього монастиря. Тому тут освятили хрест на його честь.
Пам`ятний знак повстав з ініціативи місцевих монахів на чолі з отцем-настоятелем Ігнатієм Волинським. Архітектором став Роман Сулик, який також проектував церкву та каплицю у Дорі.
...
Читати далі »
Переглядів:
314
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
04.08.2019
|
Сто років тому Станиславів мав виробництво мила, однак у крамницях панувала іноземна продукція.
Згадку про місцеве миловаріння знаходимо у монографії історика М. Грибовича, який описує життя міста в 1847 році. Автор зазначає, що в тодішньому Станиславові працювала фабрика свічок і мила. Історик Садок Баронч, автор знаменитої праці “Пам’ятки міста Станиславова”, так описує промисловість у 1854 році: “Місто має також чотири броварні, фабрику лікерів, ґуральню, порядний готель Сакса з гарною бальною і театральною залами, фабрику шкір, фабрику ножів, фабрику свічок і мила, а на передмістях — 5 цегелень і 12 водяних млинів&rd
...
Читати далі »
Переглядів:
317
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
04.08.2019
| |
|
|
|
Пошук на сторінці |
|
©2010 - 24. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - Почесний краєзнавець України Андрій Чемеринський.
Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі.
Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.
Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.
| | | | |
| | Copyright MyCorp © 2024
| | |
|