У 2013 році виповнюється 120 – років з часу початку розкопок Вікентієм Хвойкою у Києві археологічної культури часів енеоліту, яка також відома як «трипільська культура». З цієї нагоди 8 липня 2013 року Національним заповідником «Давній Галич» проведено «Трипілезнавчі читання». Метою заходу було вшанування ювілею даної події та заслухання наукових доповідей. В читаннях прийняли участь науковці з Галича та Івано-Франківська. Читання не випадково проводилися в Галичі – в околицях давньоруської княжої столиці знайдено та досліджено декілька пам’яток трипільської культури. Цікавими були виступи доповідачів, які передбачали, як висвітлення здобутків археологічної науки щодо даної проблематики від 1893 року і до сучасності, так і роботу окремих дослідницьких експедицій, життєписи відомих археологів. Виступ молодшого наукового співробітника історичного відділу НЗ «Давній Галич» Романа Рарика був присвячений життєвому шляху та основним етапам наукової діяльності Вікентія Хвойки, основним його відкриттям здійсненим на теренах Російської імперії. Цікавими були аналогії на предмет чесько-українських стосунків, зокрема те, що археолог чеського походження Вікентій Хвойка відкрив трипільську культуру, а український археолог Іван Борковський досліджував празьку культуру. Завідувач археологічного відділу НЗ «Давній Галич» к.і.н. Тарас Ткачук поділився результами досліджень трипільських пам’яток в населених пунктах Більшівці та Козина (поруч Галича), провів аналіз розвитку даної культури в її основних етапах, охарактеризував знаряддя праці трипільців. Старший викладач кафедри історіографії і джерелознавства Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника Ігор Кочкін в загальному ознайомив присутніх з особливостями більше ніж 300 пам’яток трипільської культури, які знаходяться на Прикарпатті. Значну увагу науковець надав висвітленню господарства та побуту трипільців. Доповіді науковців викликали жваве зацікавлення присутніх на читаннях, свідченням чому були десятки запитань від аудиторії - вони стосувалися культурної спадщини трипільців, суспільного ладу, способу будівництва жител, їх можливої етнічної пов’язаності з сучасним населенням України. Всі виступи були належним чином забезпечені за допомогою сучасної комп’ютерної техніки – слухачі мали можливість побачити фотографії польових досліджень, гончарних виробів, класифікацію знарядь праці та ін. Завідувач історичного відділу НЗ «Давній Галич» Марія Костик подякувала від імені Генеральної дирекції всім доповідачам та висловила надію щодо подальшої активної наукової співпраці з Прикарпатським національним університетом імені В.Стефаника. Таким чином, галичани мали змогу довідатися багато нового з життя людей мідного віку. Трипілезнавчі читання стали одним з заходів проведених до 1115 – річчя з часу першої письмової згадки про Галич. Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії | 
