Неділя, 23.06.2024, 10:15:04

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Жовтень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Архів новин
Головна » 2021 » Жовтень » 22 » "Тут живуть історії про мольфарів". Репортаж з музею Петра Шекерика-Доникового
09:08:20
"Тут живуть історії про мольфарів". Репортаж з музею Петра Шекерика-Доникового

У 2019 році родичка письменника, етнографа Петра Шекерика-Дониківа створила на його честь музей. За популяризацію Гуцульщини, проукраїнську позицію у 40-х роках радянська влада заслала письменника у Сибір, де він і загинув. Усе пов’язане з ним енкаведисти намагалися знищити, зокрема й книгу "Дідо Иванчік".

Як вдалося віднайти твір та що можна побачити у музеї, — у репортажі Суспільного.

Музей Петра Шекерика-Доникового облаштували у хаті, де він колись жив. Дім його родичка, Надія Маківничук, отримала як придане від бабусі.

"Шекерик-Доників є рідним вуйком моєї бабусі Катерини Шекерячки. Ця хата, ця земля прийшла нам у спадщину, — розповідає Надія Маківничук. — Я, коли була мала, то бачила фотографію Петра Шекерика-Дониківа у діда під образами. Але про нього не можна було говорити. Дідо казав, що то був дуже великий чоловік, зараз таких людей нема", — пригадує Надія Маківничук.

Письменник народився у 1889 році на Верховинщині. Тоді люди не вміли писати й читати, каже Надія Маківничук. Дітей народжували, щоб було кому працювати.

"У той час сюди в гори заслали Луку Гарматія за проукраїнську позицію, бо вважали, що більшого покарання для людини нема, ніж жити в таких ґлемеях. Він організував тут школу, взяв до себе Петра Шекерика-Дониківа і привив йому любов до етнографічної діяльності", — каже Надія Маківничук.

Петро Шекерик-Доників був громадським діячем, відкривав хати-читальні. Разом із Хоткевичем створив Гуцульський театр у селі Красноїлля та грав у виставах. У гуцульському вбранні ходив і на засідання сейму.

"Він був послом до польського сейму, війтом на Гуцульщині. Вони спільно з товариством "Приятелів Гуцульщини" побудували у нас рільничу школу, музей. У той час Петро Шекерик-Доників казав, що хоче зберегти усе гуцульське", — розповідає Надія Маківничук.

За проукраїнську позицію письменника заслали у Сибір. Що з ним сталося на засланні — невідомо, однак додому Петро Шекерик-Доників уже не повернувся. Все пов’язане з ним енкаведисти намагалися знищити. Його дружині вдалося сховати у бідоні книгу "Дідо Иванчік". Це — роман про життя гуцулів у ХІХ-ХХ столітті, їхні звичаї та вірування.

"Писав він здебільшого про свого діда і про бабу, і казав, що коли вони ходили поміж людей, то були дуже великі ґазди. А коли сходилися поміж собою у хаті, то завжди сварилися. Між ними не було такої любові, яка б мала бути між вінчаними людьми. А дідо Иванчік був мольфарем. Він був дуже великий ґазда", — каже Надія Маківничук.

Книга написана гуцульським діалектом. Надія зізнається, читаючи, побачила, що деякі слова уже не використовуються або їй незнайомі.

"Гуцульський діалект, єк ти сказав, так він і написаний. Мені трохи нагадує німецьку мову. У цьому романі Шекерик пише взагалі про життя. І знаєте, такі історії про людей приваблюють, їм це цікаво чути. Наприклад, як на Гуцульщині у чоловіка могла бути жінка і любаска, — каже Надія Маківничук. — І насправді, як виходили з таких ситуацій наші діди, прадіди, і чи дійсно в нас це було".

У музеї є старі фотографії, архівні документи, листи Петра Шекерика-Дониківа. Також стоїть парта, за якою він навчався.

Повністю розмову з Надією Маківничук слухайте у дев'ятому епізоді "Там народився дідо Иванчік".


Переглядів: 166 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024