В етнографічному музеї Гуцульщини, що у Верховині, презентували повернення бібліотеки відомого літописця Верховинського краю Станіслава Вінценза до України. Супроводжували раритети картини Миколи та Людмили Рибенчуків.

Бібліотека Станіслава Вінценза – це колекція антикварних видань та книг – символів свого часу із приватної збірки письменника, яка повернулася до України зусиллями мецената, народного депутата Миколи Княжицького.

Загалом збірку складають майже тисяча раритетних книжок. Серед них унікальні видання Гомера, Данте, Шекспіра, Платона. А також примірники з автографами та посвятами сучасників та приятелів письменника – Єжи Ґедройця, Чеслава Мілоша, Юзефа Чапського, Ґустава Герлінґ-Ґрудзінського, численних французьких, німецьких, американських інтелектуалів.

Зараз у Верховині представили понад сотню з книжок бібліотеки. Решта наразі зберігаються на депозитарії в Українському католицькому університеті, інформують організатори міжнародного форуму Via Carpatia

Ці книги – ті з бібліотеки Вінцензів, які не згоріли в пожежі 1915 року і які Станіслав Вінценз взяв зі собою, коли разом з родиною 1940 року за допомогою гуцулів тікав від переслідувань сталінської системи зі своєї рідної Криворівні через Чорногору в Угорщину.

Третій раз Станіслав Вінценз втратив бібліотеку, коли 1946 року змушений був емігрувати далі в Європу – спочатку у Францію, а тоді у Швейцарію.

Втім, одночасно він її і поповнював протягом усього життя, внаслідок чого вона доповнилася повоєнними виданнями, у тому числі з серії бібліотеки паризької “Культури”. Тож частина велетенської бібліотеки не лише стала доступна в Україні, але зараз повернулась до місць, де Станіслав Вінценз ріс, які любив і оспівав у своєму епосі “На високій полонині”. Це стало можливим завдяки допомозі Українського інституту книги, який підтримав Літературно-мистецьку зустріч «Коло Вінценза», в рамках якої бібліотека Вінценза демонструється на форумі.