Ляльки та вишиванки Юрія Мельничука Напередодні Великодня у Музеї відкрилася виставка з приватної колекції киянина Юрія Мельничука. Вона стала підсумком його 20-річної наукової й творчої діяльності. Виставка, яку пан Мельничук присвятив красі рідної Української землі, представляє близько 250 творів: вишиті рушники, автентичний український одяг кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. у межах сучасних Черкаської, Полтавської, Чернігівської, Волинської та Рівненської областей. Є кілька одягових комплектів і з Івано-Франківщини, Тернопільщини та Закарпаття, а також ляльки-манекени з ниток, у вбранні різних історико-етнографічних регіонів України. За фахом Юрій Мельничук учитель географії та біології. Десять років він пропрацював в Інституті географії НАН України, де закінчив аспірантуру. Однак його ще з дитячих років захоплення українським вишиттям та велике бажання відкрити світові неперевершені здобутки наших предків у цьому давньому мистецтві – стало улюбленою працею цієї людини. Тепер Юрій Мельничук допомагає всім охочим пізнати секрети вишиття на заняттях Студії української народної вишивки в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», де обіймає посаду заступника генерального директора з науково-фондової роботи, та очолює творчу майстерню, де виготовляють ляльок-манекенів, «зодягнутих» у зменшені копії української автентики. Результати своєї багаторічної пошукової й збиральницької праці колекціонер демонструє на виставках, майстер-класах, лекціях та семінарах як в Україні, так і за кордоном. Чільне місце в експозиції посідають невід’ємні атрибути народного життя – рушники. Тут представлено так звані «чернецькі» рушники з Чигирина, які первісно вишивали черниці. Мати колись такий рушник вважалося Божим благословенням. Є в колекції і рушники «кілкові» - для прикрашання хати, а також – весільні та вишиті білими нитками – поминальні. Експонуються на виставці також і три рушники мами митця, якій уже далеко за вісімдесят, але голки з ниткою творча бабуся не полишає. Історико-етнографічні регіони України на виставці у Музеї яскраво представлені святковим та весільним жіночим і чоловічим одягом. А точні копії такого строю, щоправда, зменшеного майже у три з половиною рази, продемонстровано на ляльках-манекенах, за якими можна навіть вивчати історію костюма. Із вдячністю за чудову виставку та побажаннями втілити мрію по створенню Центру української вишивки, де з’явилися б найкращі можливості демонструвати та вивчати надбання наших попередників, до невтомного збирача звернулася генеральний директор Національного музею Ярослава Ткачук, представники влади міста та району – Уляна Мандрусяк та Наталія Тарновецька, а також колеги і друзі Віра Матковська з Тернополя, коломийська художниця-модельєр Оксана Литвин, та багато інших поціновувавчів народної творчості. Виставка триватиме до 25 травня. Оксана ЯСІНСЬКА
Книжково-ілюстративна виставка «Віртуоз гуцульської різьби» У музейній бібліотеці відкрито виставку, присвячену 190-тій річниці від дня народження класика гуцульського різьбярства Юрія Шкрібляка (1822-1884). На виставці представлені каталоги, альбоми, путівники, енциклопедії, статті, реферати та журнальні публікації, авторами яких є науковці Музею: Любомир Кречковський, Євгенія Пудик, Ольга Кратюк, Мирослава Сахро, Ярослава Ткачук, Катерина Каркадим. Одне з перших публічних повідомлень про талановитого гуцульського майстра знаходимо у каталозі першої «Етнографічної виставки 1880 року» польського дослідника Маркелія Туркавського у перекладі завідувачки Музею Андріани Ємчук. У етнографічному п’ятитомному дослідженні «Гуцульщина» (1901 р.), Володимир Шухевич чи не вперше подає ґрунтовний аналіз самобутньої народної орнаментики гуцульської різьби, та, зокрема, творчості Юрія Шкрібляка і його синів – Василя, Миколи та Федора. На виставкових полицях бібліотеки представлені оригінальні примірники «Гуцульщини» українською та польською мовами, а також сучасні перевидання. Про зацікавлення самобутнім талантом Юрія Шкрібляка свідчать публікації його сучасників у тогочасній пресі та у наукових зошитах НТШ. Доповнюють експозицію виставки наукові, історико-культурологічні, довідкові та ілюстративні видання, присвячені народній творчості Прикарпаття, зокрема, праці лауреата премії ім. Ю. Шкрібляка Олексія Соломченка, «Народні таланти Прикарпаття» (1969 р.) і «Гуцульське народне мистецтво та його майстри» (1959 р.), монографія А. Ф. Будзана «Різьба по дереву в західних областях України» (1960 р.) та альбом «Різьба по дереву. Роботи різьбярів Юри, Василя та Миколи Шкрібляків» (1960 р.), у яких використано архівно-літературні та музейно-речові матеріали. Дослідження М. Бірюкова «Косівські різьбярі» (1954 р.). розповідає про Юрія Шкрібляка та висвітлює творчість різьбярів Гуцульщини першої половини ХХ століття. Світлини кращих робіт видатних майстрів різьби вміщено в альбомі доктора мистецтвознавства Раїси Захарчук-Чугай «Родина Шкрібляків (1979 р.). Завершують книжкову виставку альбоми «Гуцульські та покутські свічники-трійці» та «Дерев’яна скульптура Галичини XVII-ХІХ ст.», видані Інститутом колекціонерства у співпраці з Музеєм. Христина ПЕРЕПЕЧАЙ, Андріана ЄМЧУК | 
