1897 За даними преси, у Станиславові проживає 23905 мешканців.
1897 У зв’язку з тим, що будинок на Тринітарській площі, в якому знаходиться державна учительська семінарія, дещо замалий для цього закладу, до нього від вулиці Шпитальної добудували крило. Автор проекту — інженер Георг Шльос.
1897 На вулиці Липовій спорудили кам’яницю (Шевченка, 82) на замовлення містянина Зендера Дуба, який використовував її як прибуткову — здавав квартири в оренду.
1897 На вулиці Камінського збудували житловий будинок (Франка, 27), який належав Мелітону Бучинському — адвокату, одному з засновників місцевої «Просвіти» та доброму знайомому Івана Франка.
1897 У грудні відбувся пуск в експлуатацію цегельні Урмана — з обертовою піччю та якісним випалюванням цегли. Вона була розташована на розі сучасних вулиць Коновальця і Сахарова.
1897 У грудні у Станиславові з’явилася небачена до цього розвага — перегляд «світлових картинок» (діафільмів) у так званому фотопластикумі (засновник — такий собі пан Кочурба). Заклад містився у будинку на Бельведерській, 5 (не зберігся), там же був готель «Під ружею».
1897 У середині грудня з Кракова, із майстерні скульптора Тадеуша Блотницького, доставили пам’ятник Адаму Міцкевичу. Його розмістили на збереження у приміщенні пожежної служби, поруч із місцем майбутнього встановлення.
1897 Окружний цивільний суд став єдиним орендарем будинку на теперішній вулиці Мельничука,14.
1897 В кінці вулиці Липової (Шевченка, 104) побудували одну з трьох чудових віл. Замовник — знаний у місті нотаріус Олександр Кокуревич.
1897 Наприкінці року завершили будівництво однієї з найкращих споруд на вулиці Сапіжинській — кам’яниці, побудованої на замовлення ресторатора Германа Басса (Незалежності, 19, Райффайзен Банк Аваль). Архітектор — Георг Шльос — вперше в місті застосував на першому поверсі аркаду, тобто поєднання галерей, арок і колонади. Спершу будинок використовувався як житловий і був одним із перших, що згодом утворили «банківський квартал». У лютому 1898 року Герман Басс відкрив там кав’ярню «Уніон».
Роман Діда | 
