На нинішній вулиці Грушевського, 7 завершили будову приміщення для філії краківського страхового товариства «Флоріанка».

На Довгій, 60 ченці католицького ордену альбертинців збудували притулок для немічних та убогих.
Видавництво «Артисти» видало першу нумеровану серію поштівок «Станиславів».
На нинішній вулиці Шевченка,11 закінчили будівництво кам’яниці для духовної семінарії Святого Івана Златоустого.
«Зв’язковий банк» придбав для українського товариства «Руська бесіда» одноповерховий будинок на Собеського (Січових Стрільців, 24).
Відбулися вибори рабина на місце померлого Ісаака Горовіца. Одноголосно обрали 56-річного Лейба Горовіца — сина померлого.
Місцева дирекція залізниць звернулася до міністерства з проханням про розширення вокзалу. З Відня прибув старший радник будівництва, архітектор Ернест Баудіш, який ознайомився з ситуацією і запевнив, що докладе усіх зусиль, щоб розширений вокзал став окрасою міста.
Залізничний переїзд на Вовчинецькій дорозі створює небезпеку нещасних випадків. Влада міста домагається побудови тунелю. Питання розглядали в галицькому сеймі, де з промовою виступив депутат Йосиф Гурик. Позитивне рішення ухвалили в листопаді.

У жовтні на теперішній вулиці Гординського, 20 відкрили для відправ костел Матері Божої Неустанної Помочі. Костел існував під назвою «Аве Марія» і був дочірнім храмом парафіяльного костелу.
16 жовтня єпископ Григорій Хомишин освятив новозбудовану церкву Покрови Богородиці в селі Княгинин.
Торгово-промислова палата визнала Ісаака Гольдфельда, власника фабрики дріжджів і спирту в Тисмениці, постачальником цісарського двору. Він одержав дозвіл ставити зображення австрійського орла на своїх виробах.
В кінці листопада вийшов друком «Календар станиславівський» польською мовою у вигляді книжки з цікавими маршрутами містом і переліком визначних об’єктів.

На місці згорілого у 1868 році міського театру на замовлення братів Ігнаци й Давида Гартенбергів архітектор Генріх Кошиць протягом червня-грудня збудував «Пасаж Гартенбергів». Це була крита галерея з десятком крамниць по обох сторонах проходу, а на другому поверсі — фешенебельна кав’ярня «Едісон» (пізніше — ресторан).

Роман Діда