Відгукуючись на публікацію Михайла Андрійовича про Юліана Чайківського, згадую, що коли я навчався у Станіславській українській державній гімназії (1937-1939 рр.), то одним із учителів був професор Юліан Чайківський – викладач грецької та української мов, і рівночасно – завідувач української бібліотеки для студентів та опікун «Научного кружка для гімназійної молоді». За сумісництвом професор Юліан Чайківський викладав українську мову в польській гімназії. В українській державній гімназії сформувалося ядро інтелігенції Станіславщини: Осип Левицький – директор гімназії, Олександр Бойцун – професор, викладач латинської та грецької мов, Іван Голембійовський – викладач латинської і грецької мов, отець-катехит Володимир Коновалець і доктор філософії Сава Никифорак – мій класний керівник і викладач німецької мови. Професор Юліан Чайківський перебував у тісних стосунках із викладачем співу та керівником гімназійного хору, професором Ярославом Барничем, композитором і виконавцем пісні «Гуцулка Ксеня». Усі згадані особистості брали участь у визвольній боротьбі за самостійність Української держави, були січовими стрільцями. Польські шовіністи не бажали чути слово «українець», а називали нас «росинами». Дмитро ГРИЦАК, завідувач відділу переливання крові Надвірнянської ЦРЛ | 
