Під час розкопок у селі Крилос на Івано-Франківщині науковці заповідника "Давній Галич" знайшли оборонний вал XII-IX століття до нашої ери. Фортифікаційна споруда оточувала поселення людей, які жили в час ранньої залізної доби. Також науковці знайшли частини керамічного посуду того часу.

Хто мешкав на території Крилоса у XII-IX столітті до нашої ери, чим займалися та навіщо будували оборонні вали, читайте у матеріалі Суспільного.

Давнє поселення, оточене валом

За словами завідувача відділу археології заповідника "Давній Галич" Тараса Ткачука, спершу науковці хотіли дослідити оборонні споруди княжої доби. Але коли почали розкопки, зрозуміли, що натрапили на вал раннього залізного віку.

"Ми намагалися знайти кліті Давньої Русі. А знайшли в траншеї залишки валу, який належав голіградській культурі", — каже Тарас Ткачук.

З його слів, оборонний вал збудували із глини, річкового каменю та невеликої кількості деревини. Ймовірно, він оточував все поселення. На території Крилоса, продовжує Ткачук, було достатньо велике городище, яке займали носії ранньозалізної культури.

"На валах були обов'язково верхні оборонні споруди. Вочевидь, це був частокіл. Можливо, із вежами, щоб оборонятися як від сусідів, так і від ворогів, які планували захопити цю територію. Ймовірно, пограбувати", — розповідає науковий співробітник відділу археології заповідника Ігор Креховецький.

Деякі частини валу мають червоний відтінок. Це, пояснює Тарас Ткачук, свідчить про те, що тут була пожежа.

"Річкове каміння має сліди перебування у вогні. Обпалена земля. Тут була пожежа якоїсь історичної події, про яку ми можемо тільки здогадуватися", — говорить Ткачук.

Які племена жили на території Крилоса

У XII-IX столітті до нашої ери на території Крилоса, ймовірно, жили фракійці, каже Тарас Ткачук. Вони займалися і землеробством, і скотарством, а також добували сіль. Вал виконував оборонну функцію, бо мешканцям поселення часто доводилося відбивати атаки сусідніх поселень.

"У ті часи дуже часто велися війни. Скажімо, в одному поселенні міг бути неврожай, а в поселенні за кілька кілометрів — кращий врожай. І вони вирішили забрати собі врожай, якщо мали достатньо військової сили. Також могли вестися війни за пасовища і домашніх тварин, а також підкорення сусідніх городищ і утворення своєї власної політичної структури", — пояснює науковий співробітник відділу археології заповідника Ігор Креховецький.

Побут давніх поселень на території Крилоса

Під час розкопок науковці знайшли уламки кераміки ранньої залізної доби. Наприклад, частинки посуду, яким користувалися люди в побуті.

"Вінчик банки, товстостінні посуди — типова кераміка для раннього залізного віку. Вони робилися із глини, але без гончарного кола. Вочевидь, з глини виготовляли такі "ковбаски", накладали їх одна на одну і згладжували. Виходила посудина, іноді — достатньо велика, мені до пояса могла сягати", — говорить Тарас Ткачук.

Із залізної доби — у княжу

Зі слів завідувача відділу археології заповідника Тараса Ткачука, якщо подивитися на знайдений оборонний вал у розрізі, то можна побачити різні кольори насипу. Це тому, пояснює науковець, що у часи княжої доби на місці валу ранньої залізної доби, звели нові фортифікації.

"Із досипкою жовтої глини — це, напевно, давньоруський. У часи Русі тут теж був вал. На цьому місці була столиця Галицько-Волинського князівства. Схоже, що в XI столітті фортифікації вже точно були тут", — говорить Ткачук.

У Крилосі також знайшли давньоруську кераміку. Вона тонша, ніж посуд ранньої залізної доби, і виготовлена за допомогою гончарного кола.

"Це — кераміка XI-XIII століття галицького типу. Вона була залощена. Галицького типу, тому що за орнаментацією відрізняється. Поздовжні лінії у галицькому типі були переважно нижче вінчика, у верхній частині посудини", — каже науковець Ігор Креховецький.

За словами Тараса Ткачука, науковці працюватимуть у Крилосі ще місяць. Вони хочуть побачити товщину культурного шару, а також чіткіше зрозуміти будівельну конструкцію валу. Окрім кераміки, сподіваються знайти й інші знахідки, зокрема, зброю.