В Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка презентували краєзнавче дослідження священника храму Святого Миколая Мирликійського Чудотворця УГКЦ села Ямниці о. Ореста СМИЦНЮКА «Перлини сакральної архітектури Гуцульщини. Т. 2. Косівщина». Після виходу у світ 2018 року видання «Перлини сакральної архітектури Гуцульщини.Т.1. Яремчанщина» краєзнавчі студії про Косівщину стали вже другою книжкою о. Ореста Смицнюка, присвяченою сакральній спадщині Гуцульщини. А загалом минуло же 13 років відтоді, як такий задум автора з благословив світлої пам’яті єпарх Коломийсько-Чернівецький УГКЦ Микола Сімкайло…
Отець Орест Смицнюк не вважає себе професійним мистецтвознавцем і наголошує, що всі сакральні скарби гуцульської архітектури пізнавав і студіював самотужки і завдяки спілкуванню з фахівцями у галузі сакральної архітектури.
– Отже, сакральну архітектуру Гуцульщини тепер представлено вже двома моїми книгами – про Яремчанщину, де описано 25 церков, і про Косівщину, в якій я подав краєзнавчу інформацію про 36 храмів Косівського і Березівського деканатів – 22 греко-католицьких і 14 православних Київського патріархату, – розповів о. Орест в ексклюзивному коментарі для нашого часопису. – Видання поважне – чотириста сторінок, рецензоване знаними науковцями. Перелік церков можна вважати вибірковим, адже ми вибирали найкращі. Систему опису кожної церкви я означав самотужки, але опираючись на дослідження відомих авторів. У книжці я описую церкви і всі споруди, які до них належать, – каплиці, дзвіниці, хресні дороги і навіть інколи церковні огорожі, якщо вони представляють собою мистецьку цінність. Подаю також короткі відомості про історії храмів і священників, які там служили чи служать. Суть роботи в тому, що я описую церкви дуже детально – від фундаментів до надбанних хрестів. Описи починаю із екстер’єрних – зовнішніх елементів і специфіки архітектури, а відтак подаю інформацію і про особливості інтер’єрів – внутрішніх виглядів церков. У книзі описані церковні іконостаси, престоли, бічні нави, ікони, розписи, хори і т. д. Для фотозйомок я часто запрошував професійних фотографів, ми з ними їздили по церквах, а потім відбирали найкращі. Є навіть світлини тих церков, яких уже нема. Така робота дуже важлива, адже, образно кажучи, у храмі людина перебуває все життя – від колиски, коли її охрещують, і до могили, коли відспівують в останню дорогу…
Вичерпніше про дослідницьку творчість о. Ореста Смицнюка читайте в інтерв’ю зі священником і краєзнавцем на сторінках нашого часопису 31 жовтня в рамках журналістського проєкту «Літературна світлиця».
Ігор Лазоришин |
