У травні минуло 200 років від дня народження багатолітнього депутата австрійського парламенту та депутата крайового сейму, одного із засновників товариства «Просвіта», Товариства імені Тараса Шевченка, «Руського товариства педагогічного», історика і вченого, великого покровителя української літератури отця Степана Качали.
Народився Степан Качала 1815 року в містечку Фірлеїв (від 1948 р. — Липівка Рогатинського району) в багатодітній родині Теодора та Євдокії Качалів. Навчався у місцевій парохіяльній школі, відтак — у Бережанській гімназії. Після закінчення  гімназії С. Качала вступив до Львівської духовної семінарії. Семінарія в ті часи перебувала під впливом ідей Маркіяна Шашкевича і організованої ним «Руської Трійці». Вірність тим ідеям Степан Качала зберіг протягом усього свого життя.
Після скасування панщини у 1848 р ... Читати далі »

З моменту зацікавлення істориків історією Галича, впродовж середини ХІХ – початку ХХI cт., надруковано десятки статей та окремих монографій, присвячених історії міста в різні історичні періоди. Щороку відбуваються наукові конференції та видаються наукові збірники присвячені ролі Галича в державотворчих процесах України. Значний масив роботи у напрямку дослідження, збереження та популяризації історії Галича та його пам’яток здійснює Національний заповідник «Давній Галич», як провідна наукова установа.
Проблематика історії міста є дуже різноманітною – окремі науковці чи академічні колективи завжди матимуть широке поле для досліджень. Саме для того, щоб згуртувати науковців для дослідження минулого та фіксації сучасного міста, ознайомити всіх зацікавлених з науковими напрацюваннями, на Прикарпатті видаватиметься науково-краєзнавчий часопис «Галич ... Читати далі »

Після успішних боїв на г. Маківці австрійська армія, до якої входив Легіон УСС, протягом червня 1915 р. продовжила наступ на позиції російських військ у напрямі Галича. Неподалік від сіл Викторова і Сільця, близьких до лінії зіткнення, січові стрільці вели позиційні бої у місцевих лісах. Після двотижневого протистояння січовики змусили російське військо відступити. 28 червня 1915 р. Галич зайняли загони поручника О. Левицького і сотника Д. Вітовського. 
У вересні 1915 р. на узліссі, поблизу автодороги Галич–—Станиславів, котра сходиться з викторівською дорогою, побратими разом із сільськими громадами Викторова і Сільця висипали загиблим воякам УСС високу могилу. Вона мала вигляд трапеції, була три метри завдовжки й заввишки понад два метри. Над нею здіймався масивний чотириметровий дубовий хрест, на табличці якого був напис: «Тут спочивають Українські Січо ... Читати далі »

18 червня в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація книги відомих істориків і політологів Івана Монолатія та Миколи Лазаровича "Станиславів і Український легіон".
Книга вийшла у світ у видавництві Лілея-НВ у книжковій серії "Моє місто", присвячена 100-річчю від дня створення Леґіону УСС та 100-річчю перемоги Українських січових стрільців над російським військом на горі Маківці. У виданні, яке містить історичні відомості про Станиславів напередодні вибуху Великої війни, у вогні якої зродилася стрілецька легенда допитливий читач знайде достовірні відомості про уродженців нашого міста - воїнів легендарного леґіону, а також про учасників визвольних змагань УСС-УГА, чия доля пов'язана із Станиславовом. Книга насичена ілюстраціями із приватних колекцій відомих колекціонерів Зеновія Жеребецького та Валерія Ковтуна, краєзнав ... Читати далі »

Рада директорів загальноосвітніх навчальних закладів Богородчанського району спільно з управлінням освіти Богородчанської РДА провели науково-краєзнавчу конференцію, присвячену 100-річчю створення військових формувань Січових Стрільців.
У рамках конференції учасники  відвідали  історичні пам’ятки  Богородчанського району, пов’язані з  місцями  бойових дій першої світової війни, оглянули дзот у селі Богрівка,  поклали квіти до пам’ятника міністру  земельних справ ЗУНР.  
М. Мартинцю на місцевому цвинтарі у  селі Луквиця  та   на місці бою воїнів УПА  з більшовиками  між селами Богрівкою та Яблунькою. 
Окрім цього,  у пластунському таборі  «Чоти крилатих», який розташований в селі Луквиця, провели теоретичні і практичні заняття з питань використання історії &nb ... Читати далі »

У місті Яремче поблизу полонини "Стайка" біля мікрорайону Дора розпочали реконструкцію криївки Української Повстанської Армії.
Місцеві мешканці розповідають, що її будівництво проводилося таємно в жовтні-листопаді 1948 року бійцями зведеної боївки СБ ОУН та УПА. Приміщення бункеру було розраховане на проживання семи повстанців, повідомляють Вікна.
Відновити криївку взялися активісти Яремчанської міської організації ВО “Свобода”.
Криївку було обладнано пічним опаленням, фрагменти якого виявленні під час розкопок, автономною криницею-джерелом, трьохповерховими ліжками, автономним радіоприймачем. Також розміщувалися запаси харчів, медикаментів, боєприпасів та зброї. Криївка мала прямокутну форму, s-подібний димовий вихід, обкладена деревом, донизу вела драбина, передбачався швидкий резервний вихід, для маскування криївки поблизу насаджувалися кущі. ... Читати далі »

Сьогодні за адресою Січових Стрільців, 25 міститься редакція обласної газети «Галичина». Але до того будинок змінив купу господарів.
Значна частина вулиці, від Вітовського до Шашкевича, довго залишалась незабудованою. Тут були городи власників будинків з паралельної Сапіжинської (Незалежності). На початку ХХ століття Шулім Сусман, власник однієї з тих садиб, більш відомої як «готель Камінського» (не збереглась) уклав угоду з військовими. Згідно з нею, Сусман зобов’язався спорудити два будинки позаду своєї кам’яниці та здати їх у довготривалу оренду. Там мали розміститись військові канцелярії станиславівського гарнізону.
Є підстави припускати, що автором проекту був архітектор Карл Штерн. Роботи розпочали навесні 1905 року, будували до літа 1906-го. Дата завершення будови викладена на бетонній підлозі.
Один із будинків містився у по ... Читати далі »

В Івано-Франківську презентуватимуть книгу “Станиславів і Український легіон”, яка присвячена 100-річчю від дня створення Леґіону УСС та 100-річчю перемоги Українських січових стрільців над російським військом на горі Маківці.
У виданні, яке містить історичні відомості про Станиславів напередодні вибуху Великої війни, у вогні якої зродилася стрілецька легенда допитливий читач знайде достовірні відомості про уродженців нашого міста – воїнів легендарного леґіону, а також про учасників визвольних змагань УСС–УГА, чия доля пов’язана із Станиславовом, пише Фіртка з посиланням на ОДТРК Карпати.
Обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка завтра о 16:00 запрошує на презентацію книжки “Станиславів і Український легіон”. Автори: професори Іван Монолатій та Микола Лазарович. Книга вийшла у світ у видавництві Лілея-НВ у книжковій се ... Читати далі »

10 червня 2015 року у Надвірнянській центральній районній бібліотеці відбувся захід з вшанування пам’яті відомого краєзнавця Прикарпаття, педагога, громадського діяча, Почесного члена Національної спілки краєзнавців України, лауреата обласної премії ім. В.Полєка, автора понад 70-ти наукових та науково-популярних праць з історії краю Максим’юка Михайла Івановича (10.06.1940 – 20.04.2015). 
Голова правління Михайло Косило та члени обласної організації НСКУ згадали добрим словом Михайла Івановича – людину, педагога, організатора краєзнавчої роботи на Надвірнянщині, доброго, інтелігентного, сумлінного та дуже працьовитого колегу.
10 червня цього року Михайлу Івановичу було б 75 років.
Світла йому пам’ять!

... Читати далі »

"Археологи шукали князя Данила Галицького, а знайшли його сина», - сенсаційно повідомив люблінський Dziennik Wschodni. Новина розлетілася миттєво – нарешті розкопки у Холмі, які тривають з весни 2013 року, наблизилися до сподіваного результату. Але чи так це є насправді? Львівські археологи твердять, що таке припущення наразі є дуже довільним.
«Науковці відкрили таємничий саркофаг під долівкою в базиліці Пресвятої Богородиці в Холмі. Багато що вказує на те, що в ньому був похований один із синів князя Данила з XIII століття – Роман або Шварно Романович [насправді Данилович – «Z»]. Біля кістяка знайшли позолочений дзвіночок. Мурований із цегли саркофаг був допасований до зросту небіжчика. Має форму човна. Знайдені в ньому людські рештки дослідять польські й українські антропологи. Але науковці вже нині припускають, що вони належать о ... Читати далі »

Краєзнавець і журналіст Іван Бондарев презентував франківцям збірку ”Легенди і бувальщини Івано-Франківська”.
Це друга книга з серії легенд про Івано-Франківськ. У попередній роботі Бондарев зібрав 60 переказів і бувальщини польського та австрійського періоду. В нову книгу ввійшли 58 легенд про радянський період і перші роки Незалежності України. Деякі з легенд краєзнавець почув від безпосередніх учасників. Так, в книзі є уривок з роману ”Таємниця” Юрія Андруховича, де відомий літераторів розповідає історію свого батька. Є в збірці історія і про приміщення Конгресу рисувальників, колишній готель ”Дністер”, яка розповідає чому в Франківську будівлю називали Чорнобилем.
Книжка вийшла друком в видавництві ”Лілея-НВ” в серії ”Моє місто” і, як описав її Володимир Єшкілев, оформлена в тонах і ”іванобондарівському ... Читати далі »

Блаженний священномученик Омелян Ковч — людина виняткової мужності. Впродовж багатьох років про нього у нас і не згадували, поки Україну не відвідав у 2001 році Папа Іван-Павло II, який проголосив отця Омеляна Ковча блаженним священномучеником. А вже 24 квітня 2009 року в Києві відбулося урочисте проголошення блаженного священномученика Омеляна Ковча покровителем душпастирів Української Греко-Католицької Церкви. Таким чином, Омелян Ковч повернувся із забуття.
Народився він 20 серпня 1884 року в селі Космачі на Гуцульщині в сім’ї військового капеляна Григорія Ковча. із 1905 по 1911 роки навчався в колегії Святих Сергія та Вакха в Римі, в чому йому всіляко сприяв митрополит Андрей Шептицький. Свою першу парафію отримав далеко за межами України — в містечку Козарац (теперішня Боснія та Герцеговина). Згодом пішов капеланом до українського війська УГА, а вже з 1922 ... Читати далі »

У Зелену неділю обіч гостинця Івано-Франківськ - Галич на повороті до Духової криниці з нагоди  сторіччя насипання Стрілецької могили українським героям, які загинули на підступах до Галича у червні 1915 року,  відбулося велелюдне віче. 
Тут поховано п’ять українських патріотів: Василя Гасюка, Івана Дигалюка, Василя Данилюка та двох невідомих усусусів. Історія цієї могили є досить цікавою. В літературі за нею закріпилась назва «Стрілецька могила на Лисій горі», яку вживають і у Викторові. Мешканці Сільця називають це урочище «Чубата», а тому тут побутує найменування «Могила на Чубатій». 
Найкраще поєднання двох номінацій зробив поет Степан Пушик у своєму вірші «Іду з гори Лисої на Чубату…». За сто років її кілька разів зрівнювали із землею - у часи  польського панування та радянської влад ... Читати далі »

Рівно 170 років тому почала виходити «Газета станиславовська»
В суботу своє професійне свято відзначатимуть журналісти. Цей фах набув особливої популярності в останні десятиліття з відкриттям нових газет, теле- та радіоканалів, а  тепер ще й інтернет-порталів. Нині важко віриться у те, що якихось 30 років тому мешканці Івано-Франківська, як і все населення колишнього Союзу,  дивилися програми лише двох телеканалів, а вся франківська преса складалася з двох газет та кількох годин ефіру обласного радіо.

Журналіст-аматор
Історія зберегла для нас ім’я першого журналіста Станиславова. Ним був… аптекар Ян Томанек, який в 1845 році (рівно 170 років тому) почав редагувати рукописну «Газету Станиславовську». Ймовірн ... Читати далі »

7 червня о 7.25 год. у селі Бубнище Болехівської міської ради виникла пожежа в дерев’яній будівлі української греко-католицької церкви (пам’ятка архітектури місцевого значення, побудована в 1891 році).
Про загорання рятувальників повідомили місцеві мешканці.
На місце виклику відразу направили рятувальників ДПРП м.Болехів, а також вогнеборців ДПРЧ-10 м. Долина, ППЧ-23 з охорони об’єктів Долинського НГВУ ПАТ «Укрнафта» та ДПРЧ-17 з охорони  об’єктів Долинського ГПЗ.
Рятувальники  негайно приступили до гасіння пожежі.
Варто зазначити, що надзвичайно велику роботу провели і члени добровільної пожежної дружини села Бубнище. Саме вони першими почали гасити пожежу та рятувати церковне майно від вогню.
Завдяки оперативним діям вогнеборців та місцевого населення вогонь вдалося швидко погасити. Будівлю церкви врятували. ... Читати далі »

Вже традиційно в Галичі відбуваються наукові конференції на релігієзнавчу тематику. На них розглядаються різноманітні питання, пов’язані з найважливішими викликами сьогодення, які постають перед Церквою. 
4–5 червня 2015 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася ІІІ Міжнародна наукова конференція «Авраамічні релігії: проблеми свободи совісті й віросповідання в контексті міжрелігійних чинників у сфері суспільного буття в Україні та світі».
Роботу конференції відкрив кандидат історичних наук, заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Побуцький. Він зазначив, що це сьома за порядком релігієзнавча конференція, яка проводиться в Галичі. Цього року наукове зібрання присвячене 150-ій річниці від Дня народження Митрополита Андрея Шептицького.
Галицький д ... Читати далі »

В Івано-Франківську на вулиці Вітовського вже завтра з’явиться унікальний люк. Виконаний він в історичному стилі. Влада анонсує подію у соцмережі, а користувачі думають, як вберегти неповторний люк від крадіїв.
Автори проекту Ігор Ленів, якому належить ідея, та Віталій Боднар, який розробляв дизайн, зробили невелике опитування в Інтернеті на архітектурному форумі щодо того, який саме люк варто замінити, інформують ”Вікна”.
“Більшість користувачів виступило за заміну люка на вулиці Вітовського. Там пішохідна зона, великі людські потоки і не вистачає якихось цікавих деталей, які б могли зацікавити перехожого. Крім-того на Вітовського наявний люк в більш-менш нормальному стані і плитка навколо нього, хоч і не ідеальна, але, принаймні, рівна. І думаю вкрасти його буде не так просто, коли поруч банк з відеоспостереженням і, можливо, цілодобовою охороною. ... Читати далі »

Грицей Оксана Йосипівна - українська майстриня різьблення і випалювання на дереві, заслужена майстриня народної творчості України з 1981 р., член Спілки художників України.
Вперше на Прикарпатті мисткиня застосувала нові інструменти – електричні писаки.
В доробку художниці значне місце займають шкатулки, альбоми, книги-адреси, комплекси шахів зі столиками та стільцями (1960), тарелі з портретами Лесі Українки, Василя Стефаника, Василя Касіяна (всі 1970), Івана Франка (1973), Тараса Шевченка (1974), Ольги Кобилянської (1985); альбом “Маруся Чурай” (1985). Є у творчості і портрети космонавтів тощо.
Її роботи зберігаються в провідних музеях України, в приватних збірках на Кубі, в Канаді, США, Польщі, Індії, Німеччині.
Поєднавши професійний рисунок із суто народним підходом до трактування образу, взявши за засіб вирішення випалювання, Оксана Грице ... Читати далі »

31 травня, на Зелені свята, відбулась велична та пам’ятна подія для громад Сільця, Тязева Тисменицького та Вікторова Галицького районів. Біля кургану-могили Cічовим Cтрільцям, які загинули при наступі на Галич 1915 року, на Чубатій горі (біля вікторівського роздоріжжя) встановлено та освячено пам’ятний знак на честь Героїв України, котрі загинули за її волю – Січових Стрільців, воїнів УПА, Небесної Сотні.
Ініціаторами встановлення пам’ятного знака були активісти з Сільця та Вікторова. До його спорудження, окрім цих двох громад, долучилися жителі Тязева.
Після святкових богослужінь у своїх парафіях громади навколишніх сіл зібралися на освячення та відкриття пам’ятного знака. Отець-декан Богдан Курилів з Ямниці разом зі священиками з Сільця, Вікторова та Тязева відправили поминальну панахиду, а після освячення кожна з громад виступила з коротким ... Читати далі »

В Івано-Франківську встановлять ще п'ять анотаційних дощок відомим мешканцям міста.
Відповідне рішення було прийнято сьогодні на засіданні виконавчого комітету, передає Фіртка.
Так, у рамках програми «Івано-Франківськ – місто героїв» з'являться анотаційні дошки:
- загиблому бійцю АТО Роману Грицику на фасаді будинку №36а на вулиці Сахарова,
- футболісту Івану Краснецькому на фасаді будівлі №3 по вул. Респубілканській,
- науковцю Павлу Федораку на фасаді будівлі №7 на вул. Тролейбусній,
- медику-добровольцю Ярославу Чомку, на фасаді будинку №90 по вул. Г. Мазепи,
- військовому, який загинув у АТО, Михайлу Шемегівському-Нестеруку на будинку №8 корп.2, по вул. Довженка.

Якось у розмові із науковим співробітником Національного заповідника «Давній Галич» Андрієм Чемеринським зійшлися на думці, що дуже мало є відомостей про священиків м. Галича другої половини ХІХ – початку ХХ століття. 
Проаналізувавши все, зрозумів, що причина криється власне у відсутності плинності кадрів у цьому питанні. Більше двадцяти років у кінці ХІХ століття парохом Галича був о. Юліан Копистянський, а майже тридцять років  на початку ХХ століття - о. Микола Винницький. Звісно, обидва парохи мали помічників (так званих сотрудників), які, до слова, змінювались тут  досить часто. Однак нас зацікавив період другої половини ХІХ століття, бо там ситуацію, за відсутності інформації  з Шематизмів, важко прояснити. І все ж нам вдалося віднайти прізвище одного священика, який працював у Галичі  і навіть був уродженцем цього міста.  ... Читати далі »

У середу, 27 травня, в обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери показали документи УПА, які знайшли у лісі поблизу села Вікторів Галицького району.
Документи знаходилися у бідоні, на який випадково натрапили місцеві мешканці.
За словами директора музею Ярослава Коретчука, бідон знаходився на глибині 20 см і на ньому не було кришки, а це говорить про те, що він був робочий і його не готували до консервації, а за певних обставин просто залишили.
Нагадаємо, тиждень тому у селі Пістинь Косівського району також був знайдений бідон з документами УПА.
“Ми провели огляд місця і виявили, що навколо цього бідона є дев’ять заглиблень у ґрунті, що свідчить про те, що там розташовувався повстанський табір, ціла повстанська сотня, – говорить Коретчук, – вірогідніше, неподалік свого розташування вояки УПА й закопали бідон”.
... Читати далі »

На першому плані поштівки бачимо пишну кам’яницю з колонами, але стаття не про неї. Цей матеріал присвячений знач­но скромнішій двоповерхівці у глибині. Це будинок каси ощадності, збудований у 1884 році. Парадокс, але за всю історії станиславівської філокартії не маємо жодної поштівки, яка цілком і повністю присвячена споруді каси. Так, вона є на багатьох видах, проте лише епізодично. Ця ж поштівка, яку надрукувало перемиське видавництво «Сучасне мистецтво» у 1934 році, найбільш повно репрезентує будівлю.
Задум заснувати міську фінансово-кредитну установу виник у першого демократично обраного бургомістра Станиславова Адольфа Суханека ще в лютому 1863 року. Від задуму до реалізації пройшло багато часу і лише 30 грудня 1867-го місто отримало свій банк. Називався він міською касою ощадності, у статуті якої було записано: «Дати малозабезпеченим верствам н ... Читати далі »

24 травня досвідчений екскурсовод Анна Гаранжа провела чергову екскурсія містом Івано-Франківськ, участь в якій взяли 25 осіб, зокрема гості з Києва.
Акредитовані екскурсоводи області проводитимуть безкоштовні екскурсії містом щонеділі впродовж травня-серпня поточного року.
Наступна екскурсія - 31 травня, початок о 12 год. біля центрального входу до Івано-Франківського краєзнавчого музею (міська Ратуша, площа Ринок). Екскурсовод – Андрій Михальчук.
Запрошуємо всіх бажаючих до пізнання історико-культурної минувшини та сьогодення міста Івано-Франківська.

Історичні видання детально описують події в житті старого Станиславова, а от про суто побутові аспекти інформації менше. Але дуже цікаво дізнаватися, як мешканці міста й тодішня влада давали собі раду з буденними клопотами. І чи не міг би Івано-Франківськ чомусь навчитися … в самого себе, точніше в Станиславова сторічної давності? Досвід ніколи не буває зайвим, і завжди варто враховувати не лише помилки минулих поколінь, а й їхні досягнення.
Клумба у вигляді герба
Сучасний Івано-Франківськ має менше зелених насаджень на душу населення, ніж промисловий Луганськ, і з кожним роком усе впевненіше перетворюється на кам’яні джунглі. А от на початку ХХ ст. місто вважалося одним з найбільш зелених і квітучих у Галичині. «Наш парк і сквери – то, без сумніву, гордість Станиславова, і вони перевершують навіть парки Львова і Кракова», –  писал ... Читати далі »

У Київській православній богословській академії 13–14 травня 2015 року відбулася Міжнародна наукова конференція на тему: «Святий рівноапостольський Володимир – творець Української держави», присвяченої 1000-літтю упокоєння великого Київського князя Володимира і мученицької кончини святих страстотерпців благовірних князів Бориса і Гліба та 900–літтю перенесення їх святих мощів.
На авторитетний науковий форум було запрошено цілий ряд дослідників з Прикарпаття, зокрема з Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Національного заповідника «Давній Галич». Знаменно, що виступ доцента кафедри релігієзнавства, теології і культурології Ігоря Коваля було включено до пленарного засідання конференції. Його наукова доповідь стосувалася історії пошанування святих Бориса і Гліба в Галицько-Волинській Русі в ХІІ–XIV стол ... Читати далі »

У такий спосіб, кажуть автори архітектурного проекту, можна зберегти будинок, що має історичне значення для міста. Однак містобудівна рада різко розкритикувала пропозицію.
На містобудівній раді у департаменті архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому проект представляв архітектор Назар Чулуп, пише Курс.
Архітектор нагадав, що будинок Гриневичів, попри безумовну історичну цінність, все ж не є пам'яткою архітектури. Співвласники будинка - організація "Союзу українок" - самі звернулися до інвесторів з пропозицією "зробити лад" з будівлею, яка потребує капітального ремонту. Донедавна у ній працював "Музей родини Гриневичів" - і союзянки хочуть його відновити. 
Запропонований Чулупом архітектурний проект передбачає зведення на ділянці площею 12 арів семиповерхового будинка з мансардою, відновлення фасаду камениц ... Читати далі »

У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського (м. Коломия) відбулося відкриття виставки «Владика Андрей», присвяченої 150-річчю від дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького (29.07.1865–01.11.1944).
Ця унікальна виставка експонується у Коломиї вперше. Її організовано за сприяння отця Севастіяна Дмитруха, директора Музею сакрального мистецтва імені о. Антона Петрушевича Львівської митрополії УГКЦ.
В експозиції представлено одяг та особисті речі Митрополита, твори мистецтва з родинного дому Шептицьких, документи та фотографії з колекції «Студіону» Музею сакрального мистецтва у Львові. Збірка «Студіон» заснована ще митрополитом Андреєм Шептицьким, але свого часу знищена радянською імперією. Згодом колекцію сакрального мистецтва відновили монахи-студити пі ... Читати далі »

Косівський лісничий при відновленні криївки у селі Пістинь відкопав бідон, у якому знайшов архіви УПА Коломийського та Косівського районів.
«Там листівки, накази, розпорядження, описано діяльність організації, перелік вчителів, яких завербували націоналісти, аби вони школярам передавали інформацію, навіть списки зрадників. Ці документи лежали в землі в бідоні 65 років», - розповів Петро Пліхтяк.
Він - лісничий у Кутському державному лісовому господарстві, паралельно вивчає діяльність УПА в тих краях. Понад вісім років на добровільних засадах займається відновленням криївок, документи знайшов під час розкопок минулого тижня.
Петро Пліхтяк повідомив про знахідку всі відповідні служби, копії документів віддав історикам, але оригінали зберігає, бо це - надбання громади. 

17-18 травня в Музеї історії Галича відбувся перший Всеукраїнський музейно-туристичний фестиваль «Давній Галич збирає друзів: варто побачити, де живе пам'ять».
До нашого краю з'їхалися представники з різних куточків нашої держави. Гості представляли Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Національний заповідник «Хортиця», Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка», Національний заповідник «Замки Тернопілля», Державний історико-культурний заповідник «Самчики», Державний історико-культурний заповідник в м. Белзі, Державний історико-культурний запові ... Читати далі »

Музей мистецтв Прикарпаття урочисто відзначив своє 35-річчя. З цієї нагоди художники Прикарпаття подарували музею близько 20 своїх творів.
Про це повідомив директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега.
«Нам подарували близько 20 живописних полотен. Є роботи Володимира Сандюка, Богдана Кузіва, народні картини з приватної колекції Геннадія Марченка та інші твори. Родина Матейчуків подарувала вишиту сорочку своєї бабці. Твори зберігатимуться у фондах. Найближчим часом ми зробимо ретроспективну виставку подарованих робіт» , - повідомив Михайло Дейнега.
Мистецькі твори Музей мистецтв Прикарпаття отримав в рамках акції «Подаруй твір Музею». Свої музичні композиції працівникам та шанувальникам музею  подарували чоловіча хорова капела «Сурма» під керівництвом Володимира Савчука та колектив “Quattro Corde” під керівн ... Читати далі »

17 травня відбулася перша екскурсія містом Івано-Франківськ з циклу ІV сезону безкоштовних екскурсій, ініційованого департаментом міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури облдержадміністрації.
Її провів один з найкращих екскурсоводів міста Володимир Устинський. Участь у заході взяли до 50 осіб, серед яких - переселенці зі східних областей України.
Акредитовані екскурсоводи області проводитимуть безкоштовні екскурсії містом щонеділі впродовж травня-серпня поточного року.
Наступна екскурсія - 24 травня, початок о 12 год. біля центрального входу до Івано-Франківського краєзнавчого музею (міська Ратуша, площа Ринок). Екскурсовод – Анна Гаранжа.
Запрошуємо всіх бажаючих до пізнання історико-культурної минувшини та сьогодення міста Івано-Франківська.

Село Тустань Галицького району дало Україні чимало відомих людей. Серед них у сьогоднішній публікації ми хочемо виділити Остапа-Зенона Голуб’яка, відомого члена ОУН та великого українського патріота.Народився у 1923 році в селянській сім’ї. Початкову освіту здобув у сільській школі і вже з дитинства проявив неабиякий хист до знань. Діставав їх Остап з такою ж селянською впертістю, як його батьки-рільники здобували хліб насущний. Після закінчення сільської школи вступив до Станіславської гімназії.  У 1938 році, будучи учнем ІV класу, став членом юнацької мережі ОУН. Любов до України ввійшла в серце молодого юнака разом із піснями матері, із розмовами батька, із читанням книг із бібліотеки «Просвіти» про славну історію.  Саме тому Остап вирішив стати на шлях боротьби за волю України.У вересні 1939 року, коли більшовики окупували Галичину, О. Голуб&rsquo ... Читати далі »

В оселі священиків у селі Фитькові Надвірнянського району віднедавна діють два музеї — історії підпільної УГКЦ та етнографічний. Ідея організувати такі музеї належить 25-річному священикові о. Миколі Григоруку, який ще восьмикласником розпочав збирати старі, але, на його думку, цінні речі, чимало з яких нині — серед експонатів. А за втілення ідеї в життя він завдячує своєму духовному наставникові — декану Надвірнянському УГКЦ, пароху с. Фитькова о. Іванові Качанюку.
З Івано-Франківська до Фитькова, де розташована резиденція пароха, трохи більше, ніж півгодини їзди. На її подвір’ї нас зустрічають два священики — о. іван Качанюк та його помічник на парафії о. Микола Григорук і привітно запрошують на оглядини. У хаті одразу наче повертаємося щонайменше на століття-півтора назад. У прихожій по обидва боки — старі скрині, на яких акуратно лежать да ... Читати далі »