У Надвірній, 20 жовтня урочисто відкрили на приміщенні «Просвіти» на вул. Мазепи меморіальну дошку хорунжого Українського січового стрілецтва, керівника стрілецького хору і директора фронтового театру Української Галицької Армії, надвірнянця Леся Гринішака.
Учасниками цього дійства стали керівники району, члени ветеранських організацій, молодь, представники громадськості. На початку урочистої церемонії прозвучав державний Гімн України. З історичною довідкою про Українське січове стрілецтво виступила ведуча заходу Дарія Гринішак. Біля міської «Просвіти» розгорнули того дня банер та фотовиставку про січових стрільців від Надвірнянського «Союзу Українок».
Право відкриття па­м’ятного знаку надали голові Надвірнянського міського осередку «Просвіти», заступнику міністра доходів і зборів України, меценатові Михайлові Ноняк ... Читати далі »

1894 року в українській національно свідомій родині Николайчуків у Надвірній народилася неординарна освітянка-«просвітянка» Катерина Николайчук, сестра відомого діяча «Просвіти» у Надвірнянському повіті адвоката Миколи Николайчука, заарештованого у 1939 р. і знищеного більшовиками.
Під час Першої світової війни призначена завідателькою школи у с. Фитькові, якою керувала до 1923 р.
Разом зі священиком села В. Ленкавським проводила велику національно-виховну роботу в громаді, у результаті якої після проголошення ЗУНР (1918 р.) із села пішли добровольцями в УГА майже чотири десятки фитьківчан.
Недарма у відомій пісні «Із Бережан до кадри» рідні співали: «Згадав наш пан хорунжий і про свою Надвірну. Ой, там же він покинув свою Катрусечку вірну…».
І дійсно вірну. Втративши хорунжого (справжнє ім`я та прізвище ко ... Читати далі »

«Галич – не просто місто, а ланка своєрідного культурного ланцюга» - такий вислів озвучив один з науковців, що брали участь у Міжнародній науковій конференції «Галич і Галицька земля», яка відбулася 30-31 жовтня в нашому місті. 
Підготували і провели захід співробітники Національного заповідника «Давній Галич». Присвятили його 20-річчю створення установи.
На запрошення галичан відгукнулись науковці з Києва, Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Кам’янця-Подільського.
Відкрив наукову конференцію заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький. З привітаннями до присутніх звернулись генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин, регіональний представник Міністерства культури ... Читати далі »

У ХІХ столітті більшість населення Станиславова становили євреї. Керовані ортодоксальними рабинами, вони максимально обмежували контакти з іновірцями, не визнавали ніякої освіти, крім релігійної, та вперто дотримувались усіх ритуалів і обмежень – а це аж 613 заповідей.
Втім, не всі євреї хотіли жити саме так. Насамперед – інтелігенти, які ратували за асиміляцію та називали вітчизною той край, де живуть, а не Єрусалим.
Лікарі, юристи, інженери виступали за право своїх дітей навчатись у німецьких і польських гімназіях, за носіння європейського одягу та участь у політичному житті. Їх називали поступовцями або прогресистами. Проти них ополчився ортодоксальний станиславівський кагал, з 18 членів якого «нормальну» освіту мав лише один.
Зрозуміло, що всі міські синагоги для поступовців були зачинені і для відзначення релігійних свят їм доводилося вин ... Читати далі »