2 жовтня 2014 р. працівники обласної бібліотеки ім. І.Франка взяли участь у круглому столі «Іменний фонд професора В.Т.Полєка як джерело бібліографознавства, літературознавства та краєзнавства», присвяченому 90-літтю від дня народження науковця.
Круглий стіл був організований науковою бібліотекою Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника на вшанування світлої пам'яті свого багатолітнього співробітника, згодом професора, викладача античної та давньої української літератури, людини енциклопедичних знань Володимира Полєка. 
Директор наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету М.В.Бігусяк розповів про іменний фонд професора В.Т.Полєка, історію його створення та функціонування, поділився спогадами про цю непересічну особистість.
Головний бібліотекар наукової бібліотеки ПНУ імені В.Стефаника Н.Р.Галярник детально ... Читати далі »

Біля входу до церкви Різдва Христового у Галичі стоїть пам’ятник жертвам австрійського табору Талергоф. Він побудований у 1929 році з ініціативи тодішнього пароха Галича о. Миколи Винницького, який сам був в’язнем цього концтабору. Щоправда, йому вдалось вийти звідти живим, тоді як більшість мучеників з Талергофа не повернулась. Це були тисячі галичан, які десь далеко від Батьківщини знайшли свій вічний спочинок. Були серед них, власне, і жителі міста Галича. Повернувшись додому, о. М. Винницький вважав своїм обов’язком вшанувати пам’ять загиблих у Талергофі. Однак пам’ятник було встановлено уже після смерті священика, тому його прізвище стоїть першим у списку “талергофців». Самі по собі прізвища зараз мало що можуть розповісти як самим галичанам, так і численним туристам, які часто заходять на церковне подвір’я. Проте у архівних ма ... Читати далі »

Працівники Національного заповідника «Давній Галич» відвідали нещодавно Державний історико-культурний заповідник «Тустань», що на Львівщині. У IX-XIII ст. на трьох скельних комплексах – Камені, Острому Камені, Малій Скелі поблизу села Урич Сколівського району Львівської області існувало дерев’яне місто-фортеця, що було оборонним і митним пунктом Давньоруської держави. Відкриття невідомого раніше у слов'янському світі нового виду середньовічної наскельної фортифікації зробив науковець Михайло Рожко, який впродовж 30-и років (починаючи з 1971 р.) проводив тут архітектурно-археологічні дослідження. Фортеця неодноразово горіла, проте відроджувалася знову і знову. 
Наукові співробітники заповідника провели для колег з Галича цікаві екскурсії в Музеї історії Тустані, де зібрана багата археологічна колекція, створений макет унікальної наскел ... Читати далі »

1992 року я вступив до Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника; тоді ж Володимир Теодорович мав уже велику популярність серед усіх своїх колег і студентів. Тут він працював з 1955 року (тоді це був Станіславський педагогічний інститут) — спочатку в бібліотеці, пізніше на філологічному факультеті як професор кафедри української літератури. Завдяки бібліотеці він став бібліографом і через цей досвід добре проявився як історик літератури і краєзнавець, залишивши по собі близько тисячі статей, які свого часу постійно друкували місцеві газети, а саме його ім’я було найкращою рекомендацією їхнім редакціям. В одній такій газеті почав був виходити окремим додатком унікальний «Біографічний словник Прикарпаття», який автор не встиг повністю завершити. Весь свій час він професійно розшукував і аналітично розписував усе (а більшість видань минулого ... Читати далі »

Яворів відзначив 320-річчя від часу першої писемної згадки про село і водночас ще три ювілейні дати — 
120-річчя від дня народження заслуженого майстра народної творчості Семена Корпанюка та 130-річчя і 105-річчя від дня народження письменників — вихідців з Яворова Марії Колцуняк і Романа Яримовича.
Петро Лосюк, народний вчитель України, член-кореспондент Національної  академії педагогічних наук України, який з  1963-го по 2013-й незмінно директорував у Яворівській ЗШ, натхненник і творець авторської «Гуцульської школи», вже підбиваючи підсумки пленарного та секційних засідань регіональної науково-практичної конференції «Яворів у контексті історії і етнокультури Гуцульщини та України», присвяченої цим історичним віхам, найперше привернув увагу громади до того, що розділити радість свята до села приїхали двоє лауреатів Наці ... Читати далі »