Дивно, але до початку ХХ століття ділянка на початку теперішньої стометрівки стояла незабудованою. Потім землею заволодів Міщанський банк, який спорудив тут кілька невеликих будинків. У 1908 році банк продав ділянки із забудовою за 150 тисяч корон. Купив їх власник фірми з продажу залізо-скоб’яних товарів німець Карл Гаусвальд. Починав він як простий коваль, а став одним з найзаможніших людей Станиславова. Між іншим, Гаусвальд входив до складу наглядової ради Міщанського банку…
Через два роки тут виріс чотириповерховий будинок із мезоніном, запроектований архітектором Фридериком Янушем. Фрагмент цього дому видно з правого боку поштівки. У 1913 році Гаусвальд будує поруч ще одну кам’яницю – на розі Сапіжинської (Незалежності) і Вітовського (Ґославського), яка примикає до попередньої. Спершу будинки мали різну нумерацію – Сапіжинська, 11 і 13. Потім ... Читати далі »

У 1907 році у Станиславові збудували пишну кам’яницю для Австро-Угорського банку. Стояла вона у самому центрі, на вулиці Яховича (теперішня Василя Вишиваного), й належала до так званого Банківського кварталу.
Після розвалу імперії владу в місті захопили поляки. Відповідно на фінустанові з’явилася нова вивіска – «Банк Польський». Він розділив сумну долю Другої Речі Посполитої та канув у небуття після приходу «визволителів» у вересні 1939 року.
Совіти не стали міняти профіль закладу й розмістили там філію Державного банку СРСР. Саме вона найдовше протрималась у будинку – аж до Незалежності. За України там спочатку працював Державний банк, а у 2003 році приміщення продали акціонерному поштово-пенсійному банку «Аваль».
У серпні 2005-го банк купила австрійська фінансова група «Райффайзен». Незабаром в ... Читати далі »