Сьогодні міський голова Ігор Матвійчук в ході робочої наради урочисто передав управлінню освіти міської ради та управлінню культури національностей та релігій міської ради 39 примірників книги "Калуш на давній поштівці та фотографії", яку було видано з нагоди 580-річчя першої письмової згадки про Калуш.

Запропонована книга "Калуш на давній поштівці та фотографії" – краєзнавче, науково-популярне видання, унікальне за змістом та джерелознавчим ілюстративним матеріалом кінця ХІХ – першої половини ХХ століття, інформують "Вікна" з посиланням ... Читати далі »

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станіславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1902-1903 роках.

1902 У будинку пані Розенбергової на вулиці Собєського (Січових стрільців, 24) пан Фішер відкрив новий ресторан «Ройяль», який знаходився тут до 1909 року. Кілька кімнат у будинку до 1904-го займало робітниче товариство «Гвязда» («Зірка»).

... Читати далі »

Слідчі Коломийського відділу поліції у Івано-Франківській області відкрили кримінальне впровадження по факту руйнування пам‘ятки архітектури національного значення Церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії у Коломиї за ст.298 ККУ «Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури».

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці – пам’ятка архітектури XVI ст. Висвячена 1587 року, вона мала всі шанси потрапити у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Але сталася так звана «реставрація»: класичну для Гуцульщини ґонту замінили на шма ... Читати далі »

Почесний громадянин Івано-Франківська, головний історик міста, заслужений працівник культури України Богдан Гаврилів ініціює відновлення історичної назви Івано-Франківської загальноосвітньої школа №7. За словами історика,
28 років — з 1911-го по 1939-й — школа називалася іменем Маркіяна Шашкевича.
— Я звернувся до дирекції ЗШ №7, а потім до міського департаменту освіти з пропозицією відновити цю назву, надану школі ще в 1911 році з нагоди 100-річчя від дня народження чільника «Руської трійці», — коментує Богдан Гаврилів. — На жаль, з приходом у 1939 році радянської влади таке найменування школи було ліквідоване. Його необхідно відновити. Тим більше, що у 2017-му — 180 років від дня видання «Рус ... Читати далі »

Зараз на сезонні роботи виїжджає ледь не третина мешканців Івано-Франківської області. Заробітчани збирають ягоди, гриби, яблука у Польщі, видобувають нафту та ловлять рибу у Скандинавських країнах, а гуцульські майстри-будівельники відомі чи не у цілому світі…

Це вже традиція. На сезонні сільськогосподарські роботи мешканці Прикарпаття їздили віддавна. У документах з фондів Державного архіву Івано-Франківської області знаходимо цікаву інформацію про заробітчан першої третини ХХ століття. Найбільше сезонних робітників (рільників) працювало у Німеччині. Наприклад, протягом лютого-квітня 1927 року на сезонні роботи до Німеччини виїхало близько 2000—2500 осіб: з Долинського повіту – 400 заробітчан, з Калуського – 30 ... Читати далі »

Що треба зробити, аби твоїм ім’ям назвали вулицю ще за життя? У тоталітарних державах достатньо бути причетним до вищих ешелонів влади. Згадаймо проспекти Сталіна-Калініна та Адольф-Гітлер-Штрассе. А от у нормальному суспільстві треба відзначитись чимось дуже позитивним і корисним. Наприклад, як пастор Теодор Цьоклер, якого називають «батьком галицьких німців». Він довший час очолював німецьку громаду Станиславова, прославився добрими справами і чесно заслужив «персональну» вулицю, яку бачимо на старій поштівці.

Наприкінці ХІХ століття пастор заснув ... Читати далі »

На початку ХІІ ст. розпочинається новий етап розвитку давньоруської культури. Її особливості почали формуватися в окремих феодальних князівствах, що стають у той час політично незалежними. Збільшується також вплив християнської церкви на життя держави. Нові соціально-економічні умови впливали і на розвиток мистецтва, зокрема на характер будівництва міст, їх планування, будівельну техніку. Це дало поштовх створенню в окремих князівствах місцевих архітектурних шкіл. Такий процес розвитку характерний і для Галицького князівства, де провідним видом мистецтва стає монументальна архітектура. Кам’яне будівництво посідало значне, як на той час, місце. Здебільшого воно було пов’язане з культовими та палацовими спорудами, а також будівництвом веж охоронного призначення.
Хоча галицька архіте ... Читати далі »