Наукові працівники відділу фондів Національного заповідника «Давній Галич» взяли участь у науково-практичному семінарі «Цифрові технології в музейній справі», що відбувся цими днями у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського у Коломиї.

Семінар проходив за програмою інформаційно-навчальних заходів з питань оцифрування історичного, культурного та наукового надбання, що зберігається в архівах, музеях, бібліотеках та приватних зібраннях, за участю заступника директора з розвитку інформаційно-комп’ютерних технологі ... Читати далі »

Металевий тризуб, якому понад 75 років, знайшли у Нижньому Вербіжі, що на Коломийщині. Цей український символ виготовили учасники української військової організації, яку в селі в кінці 30-х років організував Гнат Семенюк. Саме його родина і переховувала реліквію у старій хатині.

30 серпня 1941 року – урочиста хода вулицями Коломиї. Це свято зброї, де першим у темно-синій мазепинці крокує мешканець Нижнього Вербіжа Гнат Семенюк. Далі у білих мазепинках його товариство. Це українська військова організація (УВО), яку створювали селами Галичини в кінці 30-х років. ... Читати далі »

На початку було так: революційна армія формувалася без усякого плану й будь-яких підстав. Формували майбутнє військо ЗУНР лише активніші особи (пригадаймо Василя Блавацького!), які згуртувавши довкола себе кількадесят свідомих українців, вступали у бій з ворогом, далеко поза межами своїх домівок, на стихійному фронті українсько-польської війни. У перший революційний місяць поза Львовом було обмаль тих небагатьох змобілізованих одчайдухів, котрі до того ж після перших боїв утікали з поля бою, залишаючи на ньому недосвідчених, проте патріотично налаштованих гімназистів (згадаймо Євгена Побігущого!). Вкотре підтвердилася гірка істина: кількарічна Велика війна не дала українцям того до чого напередодні її завершення уперто йшла Українська революція – своєї сильної армії, ... Читати далі »

Історія революційної Коломиї – це складна і суперечлива історія про військовий обов’язок і захист Вітчизни. Саме їх коломийські євреї і українці чомусь вважали найбільшою катастрофою у своєму житті. Її треба було уникати будь-яким чином, навіть шляхом самокалічення, дезертирства чи державної зради. То ж до часу проголошення ЗУНР і, почасти, у перший революційний місяць перспективи реалізації свого громадянського обов’язку коломийці оцінювали без видимого ентузіазму. Адже за часів останньої цісарщини рекрути-коломийці, як правило, ухилялися від служби, використовуючи для цього різні приводи.
... Читати далі »

Історія революції в Коломиї, значною мірою, це й історія війська, адже із зброєю у руках князівські дружинники, здійснивши такий собі «соляний» переворот 1241 року, розпочали поступ міста, вписавши його у літопис історії. Та не йшлося тоді про завзяту оборону своєї свободи, а лише про боротьбу за дефіцитний ресурс того часу – карпатську сіль. Тому тільки у велику годину відновлення власної державності на початку ХХ сторіччя, прийшов час коломийцям сповнити свій священий обов’язок супроти своєї землі, батьків, сестер і братів.
... Читати далі »

З вересня минулого року у Калуші проводять археологічні дослідження. А почалося все із пошуків жертв репресій тоталітарного режиму. На місці імовірних захоронень вояків ОУН-УПА розкопали замову криницю. Таємницю її призначення науковці та краєзнавці ще розгадують. Поряд із криницею активісти натрапили на підвал головної замкової резиденції.

З вересня минулого року у Калуші тривають археологічні дослідження. А почалося все із пошуків жертв тоталітарних репресій. Так, за свідченнями очевидців, на території колишнього Центру науково-технічної творчості, де колись були розташовані к ... Читати далі »

Відомо, що Іван Франко був законодавцем літературної моди, моди на вишиванку в поєднанні з європейським костюмом. А ще, виявляється, — завзятим рибалкою, який запровадив моду запровадив «зелений» (сільський) туризм. По-модному відпочивав і в Калуші за маршрутом «Підгірки — Лімниця».

Про це йдеться у розвідці кандидата історичних наук, доцента кафедри філософії Львівського національного аграрного університету Наталії Мисак, інформують «Вікна».

... Читати далі »

«Ні рибки гранатами поглушити, ні по селу походити»: з історії руху опору УПА радянській владі в с. Старий Лисець

У кінці липня 1944 р. внаслідок наступу 575-го стрілецького полку радянської армії село Старий Лисець Тисменицького району було звільнене від німецько-фашистських загарбників. Але нові окупанти – совіти – відновили довоєнний репресивний режим.

... Читати далі »