«Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львова, то завтра його візьмуть поляки. Наша честь вимагає, щоб ми перші взяли владу в краї, хоч би навіть прийшлося зараз її втратити», – можливо, саме ці слова голови Львівського Таємного Центрального Військового Комітету Дмитра Вітовського на засіданні 31 жовтня 1918 р. стали остаточним поштовхом до рішучих дій українців Галичини, що ввійшли в історію під назвою Західно-Українська Народна Республіка. Пізно ввечері цього дня до Коломийського Окружного Таємного Військового Комітету, створеного наприкінці вересня при Народному домі під конспіративною назвою «Український клюб», прибув кур’єр з наказом такого змісту: «В ніч з 31 жовтня на 1 листопада Українська Національна Рада переймає владу над українськими землями Австро-Угорщини. Тієї ночі українські військові частини займають Львів. Те саме заряд ... Читати далі »

Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери отримав повстанський архів, який належав повстанському поету.

Архів, який належав Михайлу Дяченку – “Марку Боєславу”, передали сьогодні, 1 листопада, інформує “Галицький кореспондент”.

У ньому є 215 документів, зокрема й особисті рукописи повстанського поета.

“Дуже багато речей про національно-визвольну боротьбу, на жаль, знаходяться в приватних руках. Тож ... Читати далі »

Осінній сезон є чудовою порою для проведення археологічних польових досліджень. Відсутність зелені, добра погода, відповідний настрій пошуківців сприяють розвідкам та археологічним розкопкам і досить часто завершуються успішним результатом робіт. Саме так все відбулося у жовтні 2021 р., під час польових досліджень на терені с. Тустань Дубівецької ОТГ Івано-Франківського району.

Підставою для досліджень, як найчастіше стається, була випадкова знахідка. Поруч храму Пресвятої Трійці, під час копання ями для компосту було первинно виявлено надмогильний камінь, а нижче невідоме поховання у оцинковій труні. Цікаво, що саме сільське кладовище розташоване в іншому місці, а наявний картографічний матеріал різних періодів, дозволяє ствердити, що п ... Читати далі »

1 листопада 1918 року проголосили Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). З нагоди річниці ЗУНРу коломиян запрошують на онлайн екскурсію, яка розпочнеться на сторінці міського голови Богдана Станіславського о 12 год. 

Довідково: Західноукраїнська Народна Республіка - як тоді писали: Західньо-Українська Народня Република — українська держава, яка фактично існувала протягом 1918—1919 років, формально ж і до 1923 року (на еміграції), на території Західної України зі столицею у Львові.

ЗУНР постала після Першої світової війни в результаті розпаду Австр ... Читати далі »

Ленін казав, що для захоплення влади треба взяти під контроль пошту, телефон і телеграф. Саме за таким сценарієм відбувались події у Петрограді 1917-го та Станиславові 1918-го. Щоправда, українці зробили переворот значно тихіше – стрілянини, штурмів і вуличних боїв вдалося уникнути.

Спираючись на свідчення очевидців, спробуємо розповісти, що відбувалось у Станиславові пізньою осінню 1918 року, пише Репортер.

Кулемет – річ серйозна

У кількох номерах газети &la ... Читати далі »

30 жовтня в Івано-Франківську внаслідок наїзду автомобіля, було пошкоджено пам'ятник «Борцям за волю України» на вул. Горбачевського. Про це повідомили в «Міській ритуальній службі».

«Якщо хтось став свідком даної події просимо повідомити по телефону 0500503113, 75-32-26 або 102», - йдеться у повідомленні.

На давньому єврейському цвинтарі у селищі Яблунів Косівського району встановили пам’ятний знак.

Встановлення знака профінасувала Об’єднана єврейська громада України, а організував голова єврейської громади Коломиї Яків Заліщикер, повідомляє ОЄГУ.  

На території цвинтаря є понад 300 надгробків, найдавніші з яких датуються 1727 роком. Більшість належить до часів XIX століття.

Перші згадки про євреїв у Яблунові датовані 1717 роком. У 1785-му тут вже бу ... Читати далі »

З нагоди 103-ї річниці Листопадового зриву музейно-виставковий центр пропонує дізнатися, які події відбувалися в цей час на Калущині.

Про Листопадове повстання на Калущині з історичних джерел та наукових публікацій нам відомо не багато. Одним із видів джерел є спогади осіб, які безпосередньо брали участь у повстанні. Богдан Лучаковський — учасник тих подій, найбільш широко висвітлює Листопадове повстання на теренах м. Калуша. Він написав власні спогади під назвою: «Калуш і Калущина у Листопадові дні 1918 р.». У ній автор розповідає про організаторів повстання та про встановлення української влади на Калущині.

... Читати далі »

Назва цієї невеликої за обсягом книжки декому може видатися надто прозаїчною і довгою – «Івано-Франківське обласне культурно-наукове товариство «Рух» – провісник українського відродження 1988–1991 років»,  та все ж її недавня презентація викликала значний резонанс серед громадськості міста й області (зала ОУНБ ім. І. Франка була переповнена) і саме видання, думається, зацікавить багатьох читачів. А особливо тих, хто ще за кілька років до розпаду СРСР стояв біля джерел цієї першої на Прикарпатті новітньої громадської організації, готував і проводив акції фактично політичної – національно-демократичної спрямованості під «прикриттям» такої їх ідеї культурною тематикою чи екологічною, як, звичайно, і тих наших краян, які приходили на ці заходи. 128-сторінкова історіографічна книжка має аж чотирьох авторів &ndas ... Читати далі »