Питання кількости і національности населення Коломиї в різні часи вивчене недостатньо. Маємо повнішу інформацію лише від середини ХІХ століття. А як було перед тим?
У Львівському центральному державному архіві зберігається подимний реєстр Коломийського повіту за 17 травня 1670 року, писаний старопольською мовою. Отже, тоді Коломийський повіт ділився на міста, містечка і села. Міст було 9, Коломия посідала 6 місце, у ній нараховувалося 140 димів (господарств). Найбільшою була Городенка. Містечок було теж 9, малих сіл — 76, середніх — 35, великих — 36. З містечок найбільшим був Печеніжин, з сіл — Великий Ключів. У селах тоді мешкало 70,5% населення.
Якщо взяти до уваги, що тодішня сім’я складалася в середньому з шістьох осіб, то 1670 року в Коломийському повіті жило щонайменше 43 тисячі мешканців. У Коломиї тоді нараховувалося приб ... Читати далі »

У РАДЯНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ (1939 – 1941).
Наприкінці 1939 р. невисокий мурований паркан, яким тюрма була оточена ще за австрійських часів, був замінений триметровою огорожею з дощок, а поверх неї проведено ще три ряди колючого дроту. Встановлено й вишки для вартових. Вікна, через які у всі часи в’язня можна було бачити, нова тюремна обслуга забила дошками й натягнула спеціальні кошики, якими повністю відгородили в’язнів від зовнішнього світу. Окрім цього, тюремну капличку перетворено на одну із камер. Згідно з наказом НКВС УРСР за №00114 від 6 серпня 1940 р. у Коломиї створено радянську тюрму на 200 в’язнів з каральним штатом 56 осіб. В той трагічний період радянської влади коломийська в’язниця була переповнена та ще й «збагатилася» новими засобами катувань – про електричні стілець та шафки повідомляла газета «Воля По ... Читати далі »

У ПОЛЬСЬКІЙ ДЕРЖАВІ.
Відроджена Польща почала переслідування найактивніших учасників українського визвольного руху, що одразу відчула на собі коломийська тюрма. Навесні 1920 р. тут ув’язнено 255 осіб, затриманих у справі «Гуцульського повстання». Серед них – Михайла Горбового, військового, громадсько-політичного і кооперативного діяча, педагога. Збереглися його спогади і про польську карну експедицію на Гуцульщину, і про жорстоке побиття заарештованих гуцулів, і про спалення їхніх господарств та нищення майна. Але тема статті – в’язниця, тож подаємо фрагменти розповіді М. Горбового про коломийський «кримінал», де він перебував близько трьох місяців: «…найстрашніше було в казні (камері – М. К.) т. зв. цементівці. Назва походить від того, що долівка цементована ... Цю казню названо пеклом. Лише собі у ... Читати далі »