Четвер, 21.11.2024, 21:51:13

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Вересень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
 
Архів новин
Головна » 2011 » Вересень » 9 » Гуцульська філософія Романа Кумлика
23:59:37
Гуцульська філософія Романа Кумлика
Верховинцю Кумлику – 62 роки. Він ніби трохи соромиться свого віку, але весела вдача й таланти не додають років, а віднімають. «Думаю, похмурі люди взагалі не родяться. Все залежать від сім’ї, діда, баби, прадіда, – говорить Роман Кумлик. – А найголовніше – любити людей. Бо не головне, що ти пристроївся до когось і розказуєш йому, який він срібний і золотий. Ні. Вздрів мусульманина – люблю його, вздрів угорця – люблю його теж. Усі люди зроблені з одного матеріалу. Якщо людина так собі думає, то вона і заробляти буде доста, та й узагалі в її житті все буде гарно».
Така життєва філософія гуцульського етнографа, музиканта, танцівника і педагога Романа Кумлика. Як думає, так і живе. Та й інших заохочує на добро та радість. Каже, що навіть коли хтось нагрубив, треба взяти то на сміх. Тоді грубіян побачить, що немає сенсу розкручувати, та й відчепиться.

Ходячий оркестр
«Гуцули – обдаровані музиканти, – каже Роман Кумлик. – Колись навіть інструменти для себе робили. Наприклад, скрипки вирізали з одного шматка дерева». Сам він грає на 24 музичних інструментах, серед яких: цимбали, коза, дримба, трембіта, ріг, сопілка, труба, кларнет, окарина, флейта, ліра, баян, – усі важко й перелічити.
Улюблену скрипку Кумлик узяв до рук ще в 11 років. Відтоді, каже, відчув себе музикою. Нині він чи не єдиний серед місцевих скрипалів, хто грає на скрипці на обидва боки. До речі, вперше він так зіграв у Німеччині, під час зйомок фільму «Я – гуцул». Пан Роман пригадує, що поки перед камерою били одного з героїв фільму – Степана, прив’язаного до смереки, то він мусив грати на скрипці без смичка…
Після цього Романа Кумлика ще неодноразово запрошували до участі у кінозйомках. І як музиканта, і як перекладача. Гуцульські співанки Кумлик вправно перекладав на німецьку мову. «Так-так, гуцулам і мова дається легко через те, що вдатні до музикування, – каже він. – Ще у 1925 році, коли німець-етнограф їхав кіньми з Ворохти до Верховини, то дивувався, що кожен третій гуцул добре знав німецьку. А то все просто: хто чує музику, той тонко та легко сприймає мову».
У 1980-х Кумлика майже офіційно визнали людиною-оркестром. Після того, як заграв за п’ятьох на різних інструментах – на скрипці, цимбалах, сопілці, зозулі та баяні. Тоді ж він став лауреатом премії «Золоті ключі». Їздив з лекціями до Києва, у Дім композитора, до Москви – в Академію наук. Тоді ж його запрошували на різні фольклорні комісії не тільки в Україні, але й за кордон.
За спеціальністю Роман Кумлик – хоровик, але вже понад 30 років грає та солює в оркестрі «Черемош», який сам і створив. Про таких же талановитих своїх колег розповідати може довго. Разом з ними багато гастролював у Польщі. «Були часи, що ми тільки з батьком більше 400 концертів за місяць давали. А загалом я працював у театрах і філармоніях Польщі упродовж 17 років», – пригадує пан Роман.
Серед трьох компакт-дисків із народними піснями та авторськими гуцульськими мелодіями, останній – записаний у 2003 році у співавторстві з польським оркестром святого Миколая. Кумлик пишається, що всі музиканти оркестру – його учні. Каже, на навчання приїздили до нього аж у Верховину.
Саме зараз музикант працює над друком другої книжки гуцульських співанок. Трохи менше половини з них – його авторства, решта – записані від гуцулів. За словами пана Романа, до десяти народних пісень будуть додані ноти, щоби будь-хто міг навчитись правильно співати.
На капелюсі, що називається закоченою, пан Роман почепив гусяче перо. Каже, по ньому жінки можуть зчитувати інформацію – жонатий чоловік чи «кавалєр».
«Якщо перо вчеплене праворуч – то жонатий, а як ліворуч – то ще не одружений, – пояснює Роман Кумлик. – А обручки – не наша традиція. Вони прийшли до нас із Росії у вісімдесятих».

Гірський джаз
Десять років тому Кумлик відкрив у Верховині, у власному домі, приватний музей. Експонати збирав упродовж 30 років: предмети побуту, давній гуцульський одяг, грошові знаки різних часів. Але найбільша цінність для нього – музичні інструменти.
«Я скуповую інструменти різних народів, але стараюся на всіх грати гуцульські мелодії або українські пісні, – каже пан Роман. – Маю навіть азербайд­жанську зурну, щоправда, на цьому інструменті гуцульська мелодія не вдається, тож мусив вчити їхнє».
У своєму музеї господар сам проводить екскурсії, за які, до речі, не бере грошей. «До чого підійшов – треба заграти, – каже він, припрошуючи зайти до музею. – Побачите, які то бувають різні скрипки, розповім і про весільні обряди. Коли ж діти до мене приходять, то кажу їм, аби вчилися грати на старосвітніх інструментах. А ні, то пила, сокира, – і в лісокомбінат».
Не повірите, але Роман Кумлик має своїх учнів у Франції, Британії, Румунії, інших країнах Європи. Але навчає їх не тільки гуцульській мелодиці, але й хореографії.
З такими майстер-класами полюбляє й на фестивалі їздити. «Дуже добре, що нині поєднують на фестивалях народне мистецтво з естрадою, джазом і рок-музикою, – говорить пан Роман. – Якщо послухаєте джаз, обов’язково почуєте гуцульські нотки».
Наприклад, на недавньому фестивалі «Потяг до Яремче» танець «Решето» з Кумликом витанцьовувала вся площа. Спробував і «Репортер». Було файно і хвацько…
Прощались ми також по-гуцульськи: «Дай Боже, щоби вітер дув вам у спину, дощ падав на ваші городи, а щастя і добрі люди не минали вашу хату!».
НАДІЯ ШЕГДА, "Репортер"

Переглядів: 822 | Додав: limnytcja









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024