Чи знаємо своїх героїв? Чи вміємо їх пошановувати? Приміром, не надто гучним було святкування 300-річчя першої української Конституції Пилипа Орлика. Тож тепер обласний клуб української інтелігенції імені Богдана Лепкого, обласна та міська "Просвіта", обласне і міське товариство "Союз українок" запрошують шанувальників рідної культури у неділю, 4 вересня, на презентацію книжки "Невмирущість мазепинської ідеї. Гетьман України Пилип Орлик і видатний діяч Франції Григор Орлик у боротьбі за незалежність України". Презентація відбудеться о 16 годині в Народному домі "Просвіта". ОДТРК
Переглядів:
909
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.09.2011
|
Мікрорайон Новий Калуш, у народі — Посьолок, у нинішньому вигляді сформувався у 1960-70-х роках. Хоча відомо, що перша згадка про район під такою назвою датується 1784 роком, коли він і був офіційно затверджений. Це було німецьке поселення, чи як звикли називати такі райони — колонія. Проживало тут трохи менше 100 чоловік, по суті, на одній вулиці: між присілком Баня і Матіївкою (зараз — район пожежної частини, між вулицями Євшана та Пушкіна). Зпочатком активного перетворення Калуша у хімічний центр України всередині ХХ століття Новий Калуш значно розширив свої межі. Зараз цей район забудований, в основному, багатоповерховими житловими будинками.
Проспект Лесі Українки
Переглядів:
993
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.09.2011
|
Тема цієї статті – хаотична забудова історичного середмістя Івано-Франківська і, як наслідок, його нищення. Фактично до 2000 року центр міста був приблизно таким, яким його можна побачити на старих поштівках. Але почався будівельний бум, і все круто помінялось. Замість старовинних кам’яниць, що простояли сотні років, з’являлись потвори із скла і бетону. Про деякі з цих монстрів скажемо окремо.
Реквієм Галицькій брамі В 1995 році на вулиці Галицькій будували торговий центр «Сезам». Під час риття котловану знайшли залишки фундаментів Галицької брами, тобто елементу фортифікації, який дійшов до нас з XVIІ століття. Такі унікальні знахідки не часто трапляються археологам, і тому її вирішили законсервувати. Тобто накрити ці фундамен
...
Читати далі »
Переглядів:
748
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.09.2011
|
У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського 26 серпня відбулася вернісаж «Народна війна». На урочисте відкриття виставки, яка присвячена 20-річчю незалежності України до Коломиї приїхав екс-президент України Віктор Ющенко і народний депутат України Зіновій Шкутяк. Відвідали виставку також представники різних гілок влади, духівництво і мешканці міста. Проте міський голова Ігор Слюзар уже вкотре пропускає такі заходи, чи то через невідкладні справи, чи просто ігнорує. Під час відкриття виставки владика Миколай Сімкайло закликав присутніх до молитовного вшанування полеглих за волю України та жертв Голодомору. Виставка була створена на основі десятків тисяч архівних документів, кожен з яких
...
Читати далі »
Переглядів:
576
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.09.2011
|
Сценарний план відзначення 120- річчя еміграції українців до Канади в рамках святкування українсько – канадського бізнес -форуму в Рожнятівському районі
...
Читати далі »
Переглядів:
614
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.09.2011
|
Старий Станиславів ніколи не мав слави "міста гріха", але найдавніша професія мала тут і своїх представників, і клієнтів. Як боролися з проституцією в Станиславові сто років тому? Про це історики пишуть рідко, особливо вітчизняні, тим більше - краєзнавці. Але зрозуміти історію в її повноті неможливо, якщо лицемірно відвертатися від речей і подій, які були частиною нашого минулого, та й, зрештою, залишаються й частиною сьогодення. Йдеться про проституцію. Першою згадкою про станиславівську повію можна вважати запис 1719 року про те, що була страчена начебто як чаклунка жінка, яка народила потворне дитя. Сьогодні краєзнавці припускають, що страчена могла бути повією, яку жорстоко покарала громада міста.
Переглядів:
878
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.09.2011
|
Гуцули довго й затято опиралися військовій повинності, але врешті саме з горян згодом були сформовані одні з найбільш боєздатних частин Січових Стрільців - передові штурмові підрозділи, "спецназ" тогочасної австрійської армії. «Фоку служба цікавила, він погідно думав і погідно ставився до тієї військової служби, яка для стількох братів його була нещастям і карою Божою. Умів жити з людьми, частував старшин винами, як видно, мав за що. Показав німцям, як треба стріляти, і його любили. Фока справив собі парадний мундир - білий і ясний, припасований, облеглий. Стрункий, високий, чорноокий ходив він вуличками Венеції, як справжній дука, як принц гірський. Венеційцям теж показав, які то гірські хлопці. Скоро отримав арешт і карцер - і це ще дуже поблажливо - за те, що збив собі з дощок дарабу і на тій дарабі, покинувши вночі казарму, плавав на острови до дів
...
Читати далі »
Переглядів:
704
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.09.2011
|
Iсторики завжди вважали село Сапогів, яке розкинулося на лівому березі річки Лукви, підміською службовою оселею, утвореною від певного роду ремесла. І першу письмову згадку про населений пункт датують 1411 роком. У 1454 році селом володів Іван із Комарова, у 1458 – шляхетний Петро із Блюдник. У 16 столітті сапогівськими землевласниками були шляхтичі, які часто змінювалися і передавали село з рук в руки, що шкодило стабільному соціально-економічному розвиткові. Та все ж жителі Сапогова, які постійно відстоювали ідею національного виховання молодого покоління, спромоглися спорудити церкву. Була у селі й однокласна школа. Діяли чоловіче і жіноче братства, а також Братство тверезості. Під завісу ХІХ століття організувалася в селі й «Просвіта».
Переглядів:
672
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.09.2011
|
Минуло вже чимало часу, а з пам’яті не йде розмова з продавцем одного із магазинів м. Галича. Перепитавши мене, чи справді працюю в Національному заповідникові «Давній Галич» і отримавши ствердну відповідь, жінка почала. Цитую майже дослівно: «А чи були ви на Галицькому замку, чи бачили, у якому він стані, скільки там сміття та повалених дерев, що роблять ваші співробітники, які отримують такі високі зарплати, чому не прибирають територію?.. Я спробував, було, пояснити своїй співрозмовниці, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять, що завдання науковців нашої установи не наводити лад на Галицькому замку, хоча цього ми ніколи не цураємося і дуже часто прибираємо територію святині. А це майже десять гектарів. І в тому, що зарплатні у наших співробітників порівняно високі, нема нічого поганого, адже частина податків, які ми с
...
Читати далі »
Переглядів:
794
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.09.2011
|
Якщо у мешканця Станиславова позаминулого століття з’являлися зайві гроші, він міг розпорядитись ними по-різному. Алкозалежні, як і зараз, просто пропивали. Ті, хто жив сьогоденням, витрачали на делікатеси, модний одяг, красиві дрібнички. А хто думав про майбутнє – ніс гроші до каси ощадності. Тая каса ще стоїть.
Банкір-священик Є такий відомий вислів – зметикувати на трьох. І не завжди це завершується пиятикою. Наприклад, коли у Станиславові зібралися поважні члени міськради Кайзель Кілер, Кароль Квятковський і Селіг Рубінштейн, вони вирішити заснувати міську касу ощадності. До того Станиславів не мав жодної потужної фінансової установи (якщо не враховувати невеликий позиковий фонд для підприємців і ремісників), і необхідність
...
Читати далі »
Переглядів:
841
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.09.2011
| |
