Неділя, 26.05.2024, 06:58:26

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
 
Архів новин
Головна » 2021 » Липень » 1 » Історія коломийської аптеки, що на площі Шевченка, 26
13:12:06
Історія коломийської аптеки, що на площі Шевченка, 26

Дана кам’яниця, що існує зараз, була збудована в 1880-х роках як аптека, яка належала Едварду Стенцлю. Первісна її адреса до 1939 року – площа Ринок, 1. Робочий номер телефону – 2-10. Навіть збереглася донині скульптура на даху, зображена у вигляді чаші зі змією Гігієни. Перша згадка про цю аптеку є в газеті «Народна газета» від 10 грудня 1876 року: «Пастила Карагін з однойменного моху виявилася найбільш ефективною проти кашлю, нежиті та хрипоти, також завдяки своєму приємному смаку вона заслуговує на пріоритет над іншими засобами подібного роду. Для придбання в обласній аптеці Едварда Стенцля в Коломиї. Ціна коробки – 35 ct». Усі інноваційні ліки та сиропи потрапляли саме до його аптеки. Прикладом цього може стати оголошення в газеті «Народна газета» від 23 жовтня 1891 року. Про самого Едварда Стенцля відомо дуже мало. У газеті «Час» від 12 жовтня 1894 року дізнаємося, що він отримав срібну медаль Загальної крайової виставки за інноваційну технологію ідеального висушення трав. Ізидор Зеригієвич, член-засновник Архієпархіального союзу вірмен у Львові та активіст «Соколу» у Заліщиках, працював в аптеці Стенцля з 01.05.1894 - 01.01.1896 та 05.01.1897 - 11.01.1898 років. За даними «Енциклопедії Коломийщини», у 1904 році також отримав вищенаведений власник срібну медаль Загальної крайової виставки у Львові за створення сиропу «Карпатське зілля» від кашлю та легеневих хворіб. Із телефонного довідника 1912 року дізнаємося, що він проживає на вул. Міцкевича, 2, а його аптека знаходиться на пл. Ринок, 1. Перед Першою світовою війною аптеку успадкував син Едварда, Стефан Стенцель. Це підтверджується в телефонному довіднику 1939 року: Apteka Stenzla Stefana dra, pl. Karpińskiego 26. Про стан аптеки під час «Великої війни» можна дізнатися в книжці «За батьком, за дочкою. Історія сім'ї» авторів Єжи Кжижановського та Магди Кшижановської-Міжевської: «Група пожежників прибула на ринок Коломиї, в аптеку дядька Стефана Стенцеля. Дядько Стефан сховав свою сім’ю в підвалі своєї кам’яниці, де знаходилася його лабораторія ліків та косметики. Звідти маленька Джадзія згадала довгий стіл, покритий металевим листом, з розлитим на ній сиропом медового кольору, на якому дядько вибивав сітку. Це був сироп від кашлю. О, як смачно!». Звідси можна зробити висновок, що аптека постраждала під час Першої світової. У 1922 році відкрив аптеку у Львові, на теперішній площі Міцкевича, 8, у знаній кам’яниці Шпрехера, отримавши право власності від Антонія Граблевського, який володів нею з 1914 року. Добре знався на косметичних засобах, про що свідчить вищенаведений уривок із книжки. Подальша доля цього власника є в науковій праці Здзислава Єзірського «Система політики охорони здоров’я в СРСР у Станіславській області»: «У 1940 році аптекар, доктор Стефан Стенцель був депортований до Казахстану зі своєю сім’єю. (…) Коли через 2 роки перебування в Казахстані він почув про формування Армії генерала Андерса (за даними Вікіпедії, польський генерал, політик; 1941–1942 командувач Польської армії в СРСР, 1942–1943 — Польської армії на Сході і 1943–1946 — 2-го Польського корпусу, зокрема в битві за Монте-Кассіно; 1946-1954 головнокомандувач і генеральний інспектор Польських збройних сил в еміграції, авт.), приєднався до неї. Він став керівником Центрального медичного постачання. На жаль, у результаті надзвичайного виснаження через кілька днів захворів на тиф і помер. Похований на військовому кладовищі в Янгійолі (Узбекистан)». Про родину біографічні дані не знайшлися. Ці 2 аптеки були націоналізовані після радянської окупації Польщі 17 вересня 1939 року. Їхня подальша доля склалася по-різному, особливо за часів незалежної України. Коломийська аптека була продана компанією «Копійочка», а львівська – «D. S». Незважаючи на конфлікти із орендаторами, у які втрутилася львівська міська влада, 7 червня 2019 року відкрила «D. S.» відреставровану аптеку, яка збереглася в первісному вигляді: зі старими меблями та давнім інтер’єром. Особливої врочистості інтер’єру надали касетна стеля, люстри з бронзи, позолочені декоративні елементи меблів. За надійне історичне збереження аптеки міська влада Львова нагородила власників пам’ятною монетою митрополита Шептицького. Коломийська аптека, яка називалася за часів СРСР «Аптека №101», повністю осучаснилася, але є єдиний недолік – це незбереження первісного вигляду екстер’єру та інтер’єру. Шкода, що коломияни не змогли зберегти фактично найдавнішу аптеку, яка знаходиться в середмісті. Тим більше, вона могла б бути прикрасою туристичного спрямування Коломиї.

Ілля Криворучко


Переглядів: 164 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024