Галицький часопис «Діло» у своєму номері за 1931 рік повідомляв про поважну бійку, як сталася у церкві села Бережниця Шляхотська (нині — село Бережниця Калуського району).

Слідчий суддя проводив слідство серед 9 парубків, які почубилася у церкві із польською шляхтою, інформують "Вікна" з посиланням на Калуський міськрайонний суд.

За давнім звичаєм ходачкова шляхта займала половину церкви, а інша частина призначалася для селян. Із плином часу польської шляхти стало у селі менше, натомість посполиті селяни змушені були тулитися по кутках.

У неділю, 22 лютого 1931 проку, під час вечірньої літургії сталася перепалка між вірянами, декілька українців зайшли до церкви та стали між шляхтичами. Останні не втерпіли образи та накинулися із кулаками на хлопців. На крик вийшов отець Андрій Бандера і голосно звернув увагу, що це дім Божий, кричати в церкві не можна, і ніхто не може мати у храмі визначеного місця.

Хтось крикнув «українці, вийти з церкви», після чого у храмі залишилась одна шляхта. Дописувач статті стверджує, що ситуація, яка склалася, нагадує авантюру, позаяк ще перед вечірньою у селі з’явився поліцай. Потім пішло донесення до староства, а звідтіля — донесення у газети про напад на шляхту.

До села двічі приїздив староста, проводили ревізії у читальні та в отця Бандери в парохіяльному уряді, шукали амуніцію, проте нічого не знайшли. Натомість 9 парубків було заарештовано та притримано 2 дні. Однак слідчий суддя не знайшов провини українців та відпустив на волю, писав галицький часопис "Діло".

На закінчення новини дописувач констатує, що провини українців немає, бо не вони вчинили бійку, а фактично шляхта побила їх.