Середа, 29.05.2024, 03:57:35

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
 
Архів новин
Головна » 2024 » Січень » 1 » Як у Станиславові сто років тому Новий рік зустрічали
21:33:53
Як у Станиславові сто років тому Новий рік зустрічали

У сучасному Івано-Франківську прихід Нового року святкують весело і гучно. Сто років тому мешканці Станиславова теж не нудьгували в цю казкову ніч, незважаючи на те, що тоді в місті було аж три новорічних свята.

Поляки святкували новорічну чи “cильвестрову” ніч з 31 грудня на 1 січня, багато українців – у ніч на 14 січня, через що цей день у місті називали “руським Новим роком”. Єврейська громада мала своє свято.

Проте найбільш гучні святкування відбувалися в місті все ж у ніч на 1 січня. Хтось святкував удома в родинному колі, але більшість піднімала келихи з шампанським у кав’ярнях і рестораціях, які в цю ніч були переповнені.

Ось як описувала місцева преса зустріч нового 1904 року. “Весело розважався Станиславів. Сильвестрова ніч залишила приємні спогади нашим милим паням, які в міському казино дочекалися не лише півночі, а й карнавалу. Веселощі осяяли навіть серйозні обличчя постійних гостей ресторану Гаубенштока, які в шанованому товаристві смакували делікатеси за своїм столиком, запиваючи їх пивом. В цукернях Новорольського, Стаффа та Ертля гості об’їдалися пончиками, а один пан у цукерні Новорольського навіть поставив рекорд, з’ївши їх аж три дюжини. В усіх кав’ярнях, рестораціях і винарнях було шумно і людно. Всі власники докладали чималих зусиль, аби зробити цю ніч якомога приємнішою для гостей. В кнайпі Голдера на площі Міцкевича пили житню горілку просто з бляшанок, а компанія панів хляла шампанське в окремому залі в товаристві співачок німецької оперетки. А в Новий рік усі, хто хотів і не хотів, приходили вітати. Руки аж мліли від численних рукостискань, шлунок був переповнений алкоголем, адже з кожним гостем треба було випити. А кишеня… з нею було найгірше, бідолаха дістала сухоти і схудла так, що аж шкода було дивитися”.

Не менш веселим видалось і настання 1908 року. Як бачимо з оголошення в “Кур’єрі станиславівському” від 29 грудня 1907 р., відсвяткувати Новий рік запрошувала кав’ярня “Едісон”, яка працювала всю ніч і розважала гостей музикою військового оркестру. Містилась вона у пасажі Гартенберґів, займаючи все праве крило. Потрапити до неї можна було через два входи – з плацу Франца-Йосипа (Вічевий майдан) та з вулиці Костюшки (вул. Сотника Мартинця).

Значно поважнішим був “руський Новий рік”. У ніч на 14 січня в греко-католицькій катедрі українці збиралися на святкову службу. В 1907 р. у день “руського Нового року” урочисто відкрили греко-католицьку духовну семінарію, яка тоді мала лише 19 студентів. Напередодні в приміщенні “Руської бесіди” (нині вул. Січових Стрільців, 24) відбулися збори студентів, які обговорювали справу відкриття українського університету у Львові. В селах українці відзначали цей день народними гуляннями й іграми, а також колядками. Дівчата ворожили, зокрема дивилися у дзеркало при запалених свічках у надії побачити обличчя судженого.

На жаль, новорічні святкування рідко обходяться без прикрих випадків. Наприклад, у 1901 р. на єврейський Новий рік дуже не пощастило місцевому різнику Титману. На саме свято у його дружини почалися пологи, а він не міг знайти жодного лікаря-єврея – всі святкували! Насилу знайшовся один медик, який за свої послуги ще й вдовольнився досить скромним гонораром. Розчулений різник через газету висловив йому свою щиру вдячність.

Невдало розпочався єврейський Новий рік у місцевого адвоката Сокаля. У вересні 1907 р. в перший день єврейського Нового року якийсь злодюжка вкрав у нього з замкненої шафи коштовний перстень з діамантами й сапфірами вартістю 800 корон.

Увечері 31 грудня 1908 р. в місті сталася пожежа – спалахнули дерев’яні перекриття стелі по вул. Липовій, 38 (нині вул. Шевченка). Не обходилось і без підвищення цін – куди ж без нього? Так, напередодні 1910 р. залізниця оголосила про зростання вартості проїзду: квиток з Кракова до Львова, який коштував 9 корон 20 галерів, з 1 січня 1910 р. подорожчав до 12 корон 30 галерів.

І хоч усі добре розуміли, що в новорічну ніч життя не зміниться, неначе за помахом чарівної палички, в кожному серці жила надія, що наступний рік буде кращим за попередній. Тож мешканці міста, як і в наші часи, вітали одне одного: “З Новим роком! З новим щастям!”.

                                                                 Олена Бучик


Переглядів: 59 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024